Леонид Панасенко - Не камінь стр 4.

Шрифт
Фон

Нарештi вiн зрозумiв: трава, заважає зелена трава в розколинi. Вiн спробував опустити повiки або якось повернути очi, але це йому не вдалося — м'язи одержували недостатнє живлення.

I тодi в його спустошенiй свiдомостi ворухнулась крамольна думка:

«А навiщо каменю очi? Це, власне, буде вже не камiнь, чуєш?! Ти вже не камiнь!»

Кiм намагався вiдiгнати цю думку. Час минав, а вона поверталась i поверталась.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке