— Що «ясно»? — не зрозуміли ми.
— Ну те, чому вони їй не сподобалися.
— А чому, чому?
— Є така народна примовка: мати сама не з'їсть — дітям віддасть. Отож і ваша мати: побачила, що вам дуже подобаються цукерки, й не стала їсти. Ви ж, молодці, раді старатися… Насправді вона любить цукерки, і найбільше, я це знаю, оці, — постукав тато рукою по порожній коробці «Пташиного молока».
Лише тоді ми зрозуміли, чому мама не хотіла їсти цукерки.
Я дав собі слово і неодмінно дотримаю його: коли виросту, працюватиму, буду часто-часто купувати мамі всякі солодощі і найперше цукерки «Пташине молоко».
як ви уже знаєте, моя молодша сестра. Може, в когось із вас, хто має менших за себе сестер чи братів, і не так ведеться, а мені, признаюся, Оксана завдає чимало, ох, і чимало клопоту!
Кожного дня, крім суботи і неділі, вранці треба відводити її до дитячого садка, увечері забирати звідти. Потім, якщо ні мами, ні тата немає вдома, нагодувати, покласти спати. А це не просто зробити, бо вона така вереда, яких світ не знає. А ще Оксана вимагає, щоб я з нею весь час бавився, читав їй казки або розповідав цікаві історії. І нічого не вдієш — доводиться…
І хіба тільки це? Багато всяких від неї прикрощів.
Ось якось у неділю ми з хлопцями і дівчатами зібралися пограти у хованки, або як у нас, в Києві, кажуть, у «Панаса». Чули, мабуть, про таку гру, а може, й самі в неї гралися? Ну, це коли комусь одному зав'язують хусткою чи рушником очі, кілька разів обкручують, щоб той забувся і не вгадав, де яка стіна, де двері, де вікна, а потім питають:
«Як звати?»
«Панас».
«Що любиш?»
«Квас».
«Панас, Панас, лови нас!»
Усі розбігаються, хто куди, ховаються, нишкнуть, а «Панас» ходить по кімнаті з простягнутими руками, мацає все довкола себе, намагаючись зловити когось.
Підказувати «Панасові» можна лише в двох випадках. Це якщо він із зав'язаними очима може на щось наткнутися і зробити шкоду, ну, наприклад, перекинути вазон із квітами чи розбити якийсь посуд. Тоді його застерігають вигуком:
«Вогонь!»
І ще, коли «Панас» до когось наблизиться і може його зловити, то кричать:
«Масло!»
Дуже цікава й захоплююча гра — хованки!
Та я не про це хотів сказати. Хочу розповісти про Оксану, яка вона вередуха…