Шрифт
Фон
і хочеться щоб вона була остання...
Коханням
зараз поранений я
і вийшов — на час — з лав.
Я почуваю себе йолопом зрання —
вас не дивує, що я такий став?
Нічого,
не лайте мене — я перейду.
Скрегоче в моєму серці іржа.
Мене й самого совість мучить і
жаль.
Звичайно, я люблю
не по старому, а по сучасному,
хоч майбутнім і не пахне
тут, —
так як єсть, так і люблю.
Але так само люто люблю я,
як на світанку життя було сказано:
«Сильна, як смерть, любов,
жорстока, як пекло, ревність»...
Тобі — дитино моя — що завтра на аборт підеш —
Тобі — що тільки місяць йому —
Шрифт
Фон