Воно було обурливим. Звірством.
Закотивши очі, Ліза повела:
— Періс Гілтон. Кім Кардаш’ян. Пем Андерсон. Роб Лоу — та хто не робив секс-відео? — Вона засміялася. — Татку, це ж просто хіт.
Рендал сильніше вхопився за кермо.
— То ти його бачила?
Та це ж була класика інтернету, як міфи, про які вони читали в школі. Леда і лебідь. Її друзі ніколи не бачили нічого смішнішого.
Рендал сказав, що це не смішно. Це трагічно.
Її пальці клацали по крихітних кнопках на телефоні, викликаючи на екран різні сторінки й факти. Ліза наполягала:
— Татку, ну звісно ж, це смішно.
Рендал спитав чому. Вона замислилася, наче не думала про це раніше.
— Не знаю. Мабуть тому, що він був білим.
Вона прочитала подробиці, коли знайшла їх. Чоловік був гетеросексуалом, розлученим, мав дитину, помер він розриву сигмоподібної кишки. Вона вишкірилася.
— Просто бездоганно, га? — Вона вдоволено кивнула екрану. — Він був якимось багатієм з «Г’юлет-Пакард» чи якоїсь іншої компанії з рейтингу «Форчун-500» від військово-промислового комплексу.
Рендал кинув:
— А якби це була дівчинка твого віку?
Ліза посварила його пальцем.
— Якби на відео була дівчинка, то усі, навіть ті, що просто дивилися на це, потрапили б за ґрати.
Рендал розвідував далі:
— А якби чоловік не був білим?
Ліза промотувала сторінки й тицяла в екран, заглиблена в свої пошуки.
— Якби чолов’яга був чорним, це був би расизм. Ніхто б не виклав це на жоден сайт.
Якби на відео була жінка, пояснювала далі Ліза, це було б жінконенависництво, що пропагує наругу. Навіть якби жінка дала свою згоду, це розцінили б як примус з боку її культурного середовища чи приховану ненависть до себе. Те саме й про гомосексуалістів. Ні, що робило це відео кумедним, то це той факт, що об’єкт був білий, звичайної орієнтації, чоловік і дорослий. Ліза сказала: