— Ерик ще не вернувся, — нагадав Бікі.— Слід би і його дочекатись…
— Зустрінемо його по дорозі або хвилину зачекаємо під сходами. Чим ближче до берегів Цюркави і очеретів Малого Хлюпу, тим краще.
Вгорі над ними почувся стукіт по металу, вищання закрутки.
— Вперед! — наказав капітан. — Нас тут не було.
Ще не затихла луна від постукування панцира об бетон, як пітьма враз розсіялась і високо вгорі засяяв голубий круг сонячного неба. По вмурованих в бетон скобах вниз спустилися двоє монтерів, розглянулись довкола й тією ж дорогою вернулись нагору.
— Нікого там немає, начальнику, — доповів старший. — Тільки бляшанка з-під огірків і в ній ніби щось на спирту.
Інспектор Новак понюхав.
— Отож-бо, — тихенько мовив сам до себе.
Демонструючи чудову фізичну підготовку, він перескочив через огорожу «Хати Бунгало» і хлюпнув рідиною з бляшанки на жовте кільце, намальоване на стовбурі розквітлої абрикоси. Фарба розчинилась і потекла жовтими патьоками.
Методій Новак присів навпочіпки, подивився крізь казенну лупу і спеціальним пінцетом зняв із кори чотири волосини: чорну, блакитну й дві сірі.
— Коло підозрюваних звужується, — пробурмотів він, ховаючи здобич до потайної кишеньки в службовій сумці.— Буде в нас повний аншлаг.
— Шланг! Швидко давайте сюди шланг! — закричав хтось із молодих та ранніх, видно, недавній випускник школи, який почув лише другу половину слова.
— Дякую, не треба, — Новак зупинив пана Бонавентуру, який намірився бігти до протипожежного щита, і кивнув одному із своїх підлеглих: — Це ви пропонували зробити обшук у «Хаті Бунгало»?
— Я, громадянине інспекторе.
— Як ви вважаєте, це була слушна пропозиція?
Новак на хвилину перервав свої повчання, і обидва віддали честь лімузину, який саме підкотив по дорозі від столиці, об’їхав будинок і зупинився біля головного входу.
— Це не було слушною пропозицією, — повним реченням відповів вихованець.
— А чому?
— Тому що нас могли б застати під час обшуку об’єкта у відсутність довіреної особи господаря помешкання, а це протизаконно.
— Давайте залікову книжку, — простяг руку славетний детектив і, поставивши залік, розписався в графі «практичне навчання».
— Злочинців я міг би відвести до в’язниці моторним човном, — запропонував Войтасик з річкової міліції.
— Краще машиною розвезти по домівках.