Про ремесла, якими займаються козаки
Описавши звитягу козаків, не зайве буде розповісти також про їхні звичаї і заняття. Хай буде відомо, що серед козаків зустрічаються взагалі люди, досвідчені в усіх ремеслах, необхідних у людському житті: теслі, які вміють будувати оселі й судна, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, лимарі, шевці, бондарі, кравці та інші. Вони дуже майстерно готують селітру; з неї вони роблять чудовим порох. Жінки у них прядуть льон і вовну, з якої виготовляють полотно й тканини для повсякденного вжитку. Всі вони вміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати всілякі м’ясні вироби, варити пиво, робити хмільний мед, брагу, горілку тощо.
Пан і кріпаки. Гравюри з “Євангелія учительного”. (Київ, 1637).
Однак це ще не все: пани користуються безмежною владою не тільки над їхнім майном, але також над їхнім життям. Настільки велика свобода польської шляхти, котра живе немов у раю, а селяни перебувають ніби в чистилищі! Тому, коли трапиться таким нещасним селянам потрапити під ярмо лихих панів, їхнє становище буває набагато гірше, ніж каторжників на галерах. Саме таке рабство є головною причиною численних втеч селян; найвідважніші з них ідуть на Запорожжя, котре є місцем притулку козаків на Дніпрі. Проживши тут деякий час і взявши участь у морському поході, вони вважаються запорозькими козаками. Такими втечами постійно збільшуються козацькі легіони. Це з достатньою очевидністю доводиться і теперішнім повстанням, бо ж, розбивши поляків, ці козаки піднялися в кількості 200 000 озброєних людей, котрі, витримавши кампанію, стали господарями краю понад 120 миль завдовжки і 60 миль завширшки. Ми забули нагадати, що звичними заняттями козаків у мирний час є полювання і рибальство. Ось усе, що ми хотіли сказати загалом і ніби побіжно відносно звичаїв та занять цього народу.
Опис Дніпра
Повертаємось до нашої оповіді. Стверджують, що в той час, коли стародавній Київ перебував у апогеї своєї величі, морська протока, яка проходить повз Константинополь, ще не була відкрита. Є докази, насмілюся припустити, вельми надійні, що рівнини по другий бік Дніпра, котрі тягнуться аж до Московії, були колись суціль покриті водою. Підтвердженням цього служать якорі, знайдені кілька років тому на річці Сулі в околицях Лохвиці, і деякі інші свідчення. Крім того, всі міста, розташовані на цих рівнинах, здається, не надто давнього походження і побудовані всього кілька сот років тому. Я поцікавився історією Русі, однак марно: на мої запитання навіть найкращі з учених відповідали тільки, що великі й руйнівні війни, які спустошували країну з краю в край, не пощадили їхніх бібліотек, які насамперед горіли у вогні; що вони, проте, пригадують стародавній переказ, за яким море вкривало колись усі ці рівнини, як ми вже зазначали, і що це було приблизно 2000 років тому. Казали вони також, що близько 900 років тому древній Київ був геть зруйнований, за винятком двох згаданих вище храмів. Далі на доказ того, що море простяглось аж до Московії, наводять ще один вельми суттєвий доказ, а саме, що всі руїни старовинних замків і давніх міст у цих місцях завжди зустрічаються на найбільших пагорбах і немає жодного, розташованого на рівнині. Ця обставина змушує припустити, що в давнину рівнина була затоплена. До цього слід додати, що в декотрих із згаданих руїн погреби наповнені давніми мідними монетами з таким зображенням.