Гленарван почав зішкрібати з шийки тверду шкаралупу, і незабаром показався корок, сильно пошкоджений морською водою.
- Це дуже прикро, - занепокоївся Гленарван, - коли тут є документи, вони могли попсуватися.
- Боюсь, що так, - погодився майор.
- До того ж кепсько закоркована пляшка могла легко піти на дно, це просто щасливий випадок, що акула її ковтнула завчасу й приставила на борт “Дункана”.
- Безперечно, - озвався Джон Манглс, - проте було б краще, якби ми виловили цю пляшку в відкритому морі, під певним градусом довготи й широти. Тоді, дослідивши повітряні й морські течії, можна б визначити її шлях. А тепер, та ще з таким листоношею, як акула, що пливе проти вітру й течії, встановити це буде важкенько.
- Побачимо, - мовив Гленарван і обережно вийняв корок.
По кают-компанії розійшовся міцний солоний дух морської води.
- Що там? - по-жіночому нетерпляче спитала Гелена.
- Так, я не помилився. Тут папери, - відповів Гленарван.
- Документи! Документи! - вигукнула Гелена.
- Але, здається, вони відволожились, бо поприлипали до стінок, не можна витягти.
- Розіб’ємо її, - запропонував Мак-Наббс.
- Я волів би її зберегти, - відказав Гленарван.
- Та й я так само, - погодився майор.
- Авжеж, - додала й Гелена, - але те, що всередині, коштовніше за пляшку, отже доведеться пожертвувати нею заради вмісту.
- Якщо відбити саму тільки шийку, сер, - втрутився Джон Манглс, - ми витягнемо документи, анітрохи їх не пошкодивши.
- То зробімо ж це хутчій, любий Едварде! - мовила Гелена.
Справді, в такий спосіб можна було врятувати і папери, і дорогоцінну пляшку; тож лорд Гленарван наважився на цю операцію. Затверділа оболонка була міцна, немов граніт; її довелось розбити молотком. Небавом на стіл посипались скалочки скла й показались зліплені, вологі папірці. Гленарван потихеньку витяг їх, обережно відділив один від одного й розклав перед собою на столі. Леді Гелена, майор і капітан оточили його тісним колом.
- Справді, небагато з цього зрозумієш, - розчаровано сказав майор.
- Як би там не було, - зауважив Джон Манглс, - написано по-англійському.
- Безперечно, - ствердив Гленарван, - слова sink, aland, that, and, lost залишились недоторкані; skipp, напевне, означає “шкіпер”. Очевидно, йдеться про якогось містера Гр... , мабуть, капітана затонулого судна[4].
- Додамо ще уривки слів monit і ssistance[5], - сказав Джон Манглс, - вони цілком зрозумілі.
- О, то ми вже добрали дещо! - вигукнула Гелена.
- На жаль, тут бракує цілих рядків, - зауважив майор. - Як дізнатись про назву судна, місце загибелі?
- Дізнаємось і про це, - запевнив Гленарван.
- Авжеж, - мовив майор. - Але в який спосіб?
- Доповнюючи один документ іншим.
- Тож не гайте часу! - поквапила леді Гелена.
На другому папірцеві, попсованому ще гірш, ніж попередній, збереглося лише кілька поодиноких слів:
- Це написано по-німецькому, - сказав Джон Манглс, кинувши оком на документ.
- А ви знаєте німецьку мову? - спитав Гленарван.
- Так, знаю добре, сер.
- Тоді скажіть нам, що означають ці слова.
Капітан уважно прочитав документ.
- Насамперед, - пояснив він, - можна визначити, коли сталася аварія: 7 Juni - тобто 7 червня; зіставивши це з цифрою 62 англійського документа, матимемо повну дату: 7 червня 1862 року.
- Чудово! - вигукнула Гелена. - Далі, Джоне!
- У тому ж рядку я бачу склад Glas; приєднавши до нього частку слова gow першого документа, матимемо Glasgow. Як видно, йдеться про корабель з порту Глазго.
- І я так гадаю, - мовив майор.
- Другого рядка зовсім бракує, - вів далі молодий капітан. - Але в третьому я розібрав такі важливі слова: zwei, тобто “два”, і atrosen, або скорше Matrosen, тобто “матроси”.
- Отже, - підсумувала Гелена, - йдеться про капітана й двох матросів?
- Мабуть, так, - відповів Гленарван.
- Признаюся вам, сер, - обізвався Джон Манглс, - що з наступним словом - graus - я потрапляю в скруту. Не знаю, як його витлумачити. Може, нам стане в пригоді третій документ. А два останніх слова розшифрувати неважко: Bringt ihnen означає “подайте їм”, і якщо ми поставимо їх поруч з англійським словом assistance із того самого рядка першого документа, у нас вийде фраза: “Подайте їм допомогу”.
- Так! “Подайте їм допомогу”! - повторив Гленарван. - Але де ж ці бідолахи? Тут нічого не сказано, де саме потонув корабель.
- Будемо сподіватися, що французький документ виявиться ясніший, - сказала Гелена.
- Подивимось його, - мовив Гленарван. - З ним буде легше, адже ми всі знаємо французьку мову.
Ось текст третього документа:
- Гляньте, тут є цифри! - скрикнула Гелена.
- Будемо діяти послідовно, - сказав Гленарван. - Дозвольте мені відтворити одне за одним ці неповні порізнені слова. Я бачу, що йдеться про трищоглове судно, повну назву якого подають нам спільно англійський і французький документи: “Британія”. Далі - “гонія” і “південний”, з них зрозуміле тільки друге слово.
- Оце дорогоцінна деталь, - зауважив Джон Манглс. - Виходить, судно потонуло в Південній півкулі.
- Це ще не надто певно, - кинув майор.
- Підемо далі, - сказав Гленарван. - Слово “діст” частина дієслова “дістатися”.
Отже, ці горопахи дісталися до якогось берега. Але куди? Що воно за “контин”? Може, континент? Потім “жорсток”?
- Жорстокий! - скрикнув Джон Манглс. - От і пояснення німецького слова graus: grausam - жорстокий.
- Далі! Далі! - вигукнув Гленарван, чиє збудження і цікавість зростали в міру того, як на його очах роз’єднані слова набували логічного змісту. - Інд... Чи не мовиться тут про Індію, куди, можливо, було викинуто цих моряків? А що означає слово “овго”? А, довгота. Ось і широта: тридцять сім градусів одинадцять мінут. Нарешті маємо хоч одну точну вказівку.
- Так, але тут бракує довготи, - зауважив Мак-Наббс.
- Не можна вимагати, щоб було все, дорогий майоре. Знати градус широти - це вам неабищо. Французький документ таки найповніший. Очевидно, кожний - дослівний переклад двох інших, бо кількість рядків всюди однакова. Тепер треба їх об’єднати, перекласти якоюсь одною мовою й відтворити їхній найвірогідніший, найлогічніший і найповніший зміст.
- А якою мовою ви будете перекладати? - запитав майор.