От саме монастир найперше місце, де її шукатимуть. Відвезу Орисю до себе додому. Брат мене зрозуміє та подбає про неї, і в разі чого захистить. Це єдине місце, де вона буде в безпеці. Ні! Не сперечайся зі мною і не заперечуй, відрізав Тимофій, коли побачив, що Марко приготувався до нової словесної атаки, поки я не відвезу Орисю до Волховиць, нікуди не поїду. Не хочеш мені допомагати твоя справа, я не примушую.
Та біс із тобою! Марко втомлено потер скроні й чоло пальцями. Поїхали! Не кину ж я тебе, дурня, одного з краденою дівчиною на руках! Він навіть і не подумав про те, що стає співучасником викрадення та може понести за це відповідальність за всією строгістю закону. Мало що трапиться, а ти зовсім сам будеш! Тільки от що він покосився на Орисю, яка сиділа на поваленому дереві. Перевдягти б її хлопцем так воно непримітно буде. Сам поміркуй, люди побачать, що з нами дівчина, одразу підозри почнуться! А це нам ні до чого.
Тимофій не міг не визнати думку друга розумною, але відповів:
Якщо Орися погодиться, то так тому й бути.
Дівчина сиділа на поваленому стовбурі дерева, схвильовано мяла кінчик довгої коси й безуспішно намагалася розібрати, про що ж так палко сперечаються двоє друзів. Орисі було страшенно соромно перед Марком що він тепер про неї подумає? Про те, як сильно розгнівається батько, дівчина й думати боялася. Вона розуміла, що Катерина єдина, хто може розповісти батькові всю правду. Хоча... Її подружка
дуже розлютилася на старого Голуба, коли дізналася, що він силоміць видає доньку заміж, і лаяла його, на чому світ стояв. Може, Катруся змовчить? Так, вона неодмінно промовчить і не видасть їх! Але те, яким горем стане для батька її безслідне зникнення, Орисі й на думку не спало. «На все воля Божа!» філософськи розміркувала дівчина й уже анітрохи не засмучувалася тим, що втікаючи з коханим, іде проти волі батька, проти закону та людської моралі.
Тимофій підійшов до неї, а вона засоромлено всміхнулася йому. Він присів поруч із нею і, обійнявши за стан, заговорив:
Орисенько, ми поїдемо до мого маєтку Волховиці. Це в Поділлі. Я залишу тебе жити там, оскільки мені потрібно поспішати на Січ. Тільки благаю тебе, не питай, у чому справа! Просто зрозумій, що я змушений не зволікаючи повернутися на Низ. У маєтку живе мій старший брат, Матвій, він подбає про тебе. Не бійся! Він добре прийме тебе й не поставить зайвих питань. І якщо тебе знайдуть батько або наречений, він зможе захистити. Що скажеш?
Орисі лестило те, що Тимофій питає її думки та згоди. Вона ласкаво подивилася на нього:
Я поїду туди й житиму там, де ти мені скажеш.
Тоді вирішено їдемо туди. Однак тобі треба перевдягтися в чоловічий одяг. Так буде непримітно, та й тобі набагато зручніше, ніж у жіночому.
Орися зніяковіла, але все ж погодилася. Молоді хлопці, порившись у своїх торбах, дістали чоловічий одяг, і Орися переодяглася. Обоє друзів посміювалися з того, який кумедний вигляд мала тендітна дівчина в широких шароварах і завеликій свиті.
А косу? Орися подивилася на козаків. Її ж видно!
Доведеться обрізати! із серйозним виглядом пожартував Марко.
Я тобі обріжу! рикнув Тимофій. Орисенько, сховай її під шапку. Ага, ось так!
Косу дівчина склала вузлом на потилиці й заховала під шапку. Основною проблемою втікачів стало те, що Орися зовсім не вміла їздити верхи Тимофій посадив її поперед себе, на шию Ворона, і від страху вона намертво знову вчепилася в нього. Жваві коні зірвалися з місця, несучи трьох утікачів у темряву осінніх сутінків.
А що ж сталося після втечі Орисі в її родині?
Федір Голуб не хвилювався про відсутність дочки до полудня, адже Орися попередила його, що заночує в Катерини. Батько не перешкоджав їй у цьому, оскільки розумів, що скоро доньці ніколи буде відвідувати свою подружку. Крім того, він уважав, що спілкування із заміжньою жінкою, яка до того ж вагітна, має піти Орисі на користь. Адже вона теж у найближчому майбутньому може порадувати старого батька онуками!
Але коли день уже перевалив за полудень, а Орися не повернулась, Федір почав хвилюватися. Близився вечір, а дочки все не було. Стривожений Федір попрямував до слобідки. «Може, їй погано, Катерині цій, і вона не відпускає від себе Орисю? заспокоював сам себе Голуб. Але в такому разі донька попередила б мене!» Однак незрозуміла тривога своїми гострими кігтиками шкребла серце старого батька. Він гнав від себе думки про те, що Орися могла потрапити в біду. Підїхавши до будинку Клима, він побачив саму Катерину, яка стояла на ґанку і, випнувши свій ледь помітний живіт, зі щасливим виглядом милувалася на захід сонця.
Коли Орися не повернулася вчора ввечері, Катерина все зрозуміла і страшенно зраділа. Будь вона на місці Орисі, то вчинила б так само. Але коли її видавали заміж, у Катрусі не було такого закоханого козака, який узяв би і просто відвіз її подалі від нелюбого нареченого. Рідко коли бувають такі подруги Катерина раділа з того, що її Ориська тепер буде щасливою з коханою людиною. І так вона цьому раділа, що стала навіть трохи лагіднішою із власним чоловіком. Але, побачивши батька Орисі, молода жінка відчула досаду: «Оце ще старий чорт! Нарешті схаменувся!» і вона кисло посміхнулася уряднику й заговорила першою: