Влад усміхнувся й повів далі:
Я вже казав, що був на тій раді, у вересні, де вся козацька старшина зібралася, це все там і обговорювали. Нас підтримує більша частина старшини, усі прості козаки. І нас підтримає простий народ, оскільки більше не може терпіти це ярмо.
Постривай! сказав Тимофій, трохи нахмурившись. Якщо в цього Хмельницького грамоти були в руках ще в минулому році, то чому він так довго мовчав? Чому зважився на повстання лише тепер?
Ну, спочатку потрібно було знайти однодумців, тих із городових козаків, хто підтримає. Та ще... Влад трохи замявся, а потім заговорив: Останнім часом Хмельницькому було не до повстання. На початку цього року він у серйозну халепу вскочив. Він же завжди був незалежним козаком і ніколи нікому не догоджав, тому й не мав сильних покровителів. А раз так, то такий собі шляхтич Чаплинський , один із холуїв чигиринського старости Конецпольського , напав на його хутір Суботів, пограбував і жорстоко побив десятирічного сина Хмеля. Хлопчина помер від побоїв. Кажуть, що Чаплинський пішов на це злодіяння, бо накинув оком на гарненьку земельку Суботова й вирішив забрати її собі. Він знав, що залишиться безкарним! Перед Конецпольським собака ця послалася на те, що Хмельницький начебто не має прав на цю землю. Батько його помер, а заповіту не залишив, і підтвердити свої права на володіння цією землею Хмель не зможе не має він ані акта про спадкування, ані королівської грамоти, яка підтверджує ці права. А раз так, то Конецпольський і закрив очі на це безчинство сказав, не відав і не чув про те, що Чаплинський збирався напасти на Суботів. Щоправда, Влад замовк, вочевидь вагаючись, розповідати чи ні, але все ж вирішив чесно розповісти все, що знав, подейкують люди, що не лише Суботів сподобався
Чаплинському. Уподобав він таку собі Гелену , яка жила у Хмеля. Ось вічно доброго козака баби гублять! зі злістю сказав хлопець, скривившись. Ходять чутки, що жив Хмельницький із нею як із дружиною, тільки невінчаний. Походження цієї баби темне. Знаю тільки, що батько її був жебраком-шляхтичем і наймитом у корчмі чигиринського жида. Ще чув я, що загинув він, коли пішов із козаками за море в похід. І ось після цього Гелену вже круглою сиротою забрала до себе на виховання пані Ганна , упокій, Господи, її світлу душу, покійна дружина Хмельницького.
Тобто ти хочеш сказати, що людину пограбували тільки через жінку? запитав Марко.
Та ні! Не тільки, знітився Влад. Я ж казав, що ще через маєток. Ляхи взагалі вважають, що козаки не мають володіти землею. За хлопів козаків тримають!
Так, а хіба Хмельницький не скаржився до суду? запитав Тимофій, який краще за Марка розумів причини такого ганебного вчинку щодо православного шляхтича, бо йому вже траплялося бути свідком таких речей, коли католицькі шляхтичі грабували й відбирали у православних їхні маєтки.