Тобі що, більше робити нічого?! Чого ти шустаєш і за всіма підглядаєш?! зі злістю промовив Влад.
Замість відповіді Гелена достала хустинку й витерла сльози, що виступили зі сміху. Подивившись на збентеженого, червоного від гніву Влада, вона знову пирснула, але потім стрималася.
Дивись, Владе, візьми мене кумою, як діточок хреститимеш! Інакше я міцно ображуся на тебе! І на весіллячко обовязково запроси! Не в кожного ж козака на весіллі сама гетьманша гулятиме! весело сказала Чаплинська.
Ти спочатку ще нею стань, а потім на весілля лізь! огризнувся Влад.
Стану, не переживай! весело відповіла Гелена. А ти, виявляється, зовсім не такий уже й байдужий до жінок, як усім показуєш. Тільки ти наступного разу будь трохи сміливішим, а не стій, наче довбня. Ми не кусаємося. Навпаки, ми любимо зухвалих.
Влад зробив крок у її бік, але Гелена, знову весело розсміявшись, вибігла з кімнати. Він наздогнав її і схопив за запясток, ривком розвернувши до себе обличчям.
Стій! Якщо ти посмієш заподіяти хоч найменшу образу Ліорі та її доньці, то я з-під землі тебе дістану й не подивлюся, що ти баба. Тебе і Хмель тоді не захистить! зі злістю промовив Влад. Він знав, що Гелена підступна, відчуває до нього неприязнь і не пропустить нагоди помститися за презирство, тому і злякався за Ліору.
Гелена вирвала свою руку й серйозно, без своєї звичайної кпини, з гідністю відповіла:
Ти про інших, як про себе, не суди! Я вже обіцяла Красунчику, що не ображатиму цю жінку, і повторювати це двічі наміру не маю. Нехай собі живе тут вона мені не заважає. І нічого мені тут погрожувати! Не такі, як ти, лякали, і, як бачиш, жива-здорова. Ліпше за собою стеж! і гордо розвернувшись, Гелена вийшла, залишивши Влада наодинці зі своїми домислами й сумнівами.
Однак увечері, щойно Ліора поклала доньку спати, Влад підстеріг її в темному коридорі й уже без жодного стороннього втручання спокійно зясував те, що красуня єврейка готова його чекати, бо теж кохає. Тепер він уже не відчував своєї самотності й відчуження на світі була людина, якій він потрібен, яка змогла його покохати і тривожилася за нього. Усвідомлення цього зігрівало Владові душу. Життя для молодого козака немов наповнилося світлом, отримало сенс він прожив занадто багато років, ненавидячи й замикаючись у собі, а тепер Влад навчався жити заново.
Утім, їхати Владові не довелося, адже наступного дня в Чигирині зявився сам Хмельницький.
Розділ ХХ. ЦЕРКОВНІ ТА ЛЮДСЬКІ ПРИНЦИПИ
Гадаю, навіть не варто вас двох і попереджати про те, що це все треба тримати в таємниці. Ви й самі це чудово розумієте, сказав він, дивлячись на двох молодих козаків. Знову прибув гонець із листом від пана Киселя, тож завтра буде загальна Рада, де й зачитаємо листа й де вирішуватимуться
інші, не менш важливі питання. Ви теж мусите бути. Подивимося, чим порадує нас пан воєвода. Але боюся, що нічого доброго він нам не напише. Як завжди, красномовно переконуватиме в тому, які ми всі тут негідники, і вимагатиме від нас покори. Ми потрапляємо в дуже скрутне становище. Сейм уже оголосив збір посполитого рушення, і я не сумніваюся в тому, що воно почало потихеньку збиратися. Нам треба буде йому протистояти. Я не схильний недооцінювати шляхту гординя і чванство не завжди позбавляють їх можливості пристойно битися. Однак ми теж здатні дати їм гідну відсіч. Але якщо московити вдарять нас у спину, то настане крах усьому, чого ми досягли. Саме цього й домагаються поляки та, найімовірніше, проситимуть у нас подовження перемиря, наполягатимуть на переговорах, адже цар досі вагається й не дає сейму однозначної відповіді. Утім, московські війська вже збираються біля кордонів. І нині ми теж мусимо виграти час, аби переконати царя в тому, що ми... тут Богдан перервався, бо до кімнати безцеремонно ввійшла Гелена.
Щойно двоє друзів зявилися в Чигирині, як одразу дізналися про те, що Хмельницький одружився з Геленою. Це весілля викликало обурення передусім у родині самого Хмельницького. Зважаючи на солідну різницю у віці й те, що Гелена виховувалася в будинку гетьмана пліч-о-пліч із його доньками, що вона досі була дружиною його недруга Чаплинського, оскільки той був живим і здоровим, усі були невимовно обурені та незадоволені цим шлюбом.
А, Красунчику! Пане Марку! милостиво всміхнулася Гелена двом сотникам, які, як за командою, низько й шанобливо вклонилися новоспеченій гетьманші. Рада бачити вас у доброму здоровї!
Для нас найбільша радість знову бачити тебе, пані. Дозволь нам щиро привітати тебе з весіллям і прийми від нас побажання тобі та твоєму чоловікові довгих років і щасливого подружнього життя! відразу за двох увічливо, але стримано вимовив Тимофій належні до цієї нагоди слова та побажання.
Пані Хмельницька лагідно йому всміхнулася, адже не могла не помітити щирості двох молодих козаків, а це порадувало бідну Гелену, яка в душі страждала від загального осуду. Хмельницький же із властивою йому проникливістю теж подивився на двох друзів, утім, не помітив нещирості, що не могло не порадувати молодого. Та і звернулися з привітанням до його дружини, а зовсім не до нього самого, що свідчило про те, що хлопці сприймають Гелену як дружину гетьмана й тому ставляться до неї з пошаною, а не лестять самому Богданові. Насправді Хмельницькому було дуже важко нелегка ноша гетьманства обтяжилася ще й загальним засудженням його особистого життя. Щоправда, Маркові й Тимофієві було цілком байдуже, з ким одружився гетьман, їх це ніяк не стосувалося, тому не викликало ані осуду, ані обурення, ані радості.