Мати не шкодувала Гольтові грошей на дрібні витрати, і він орендував цілий рік одну з найдорожчих кабін. Поспіхом переодягшись, Гольт спустився до річки. Там він швидко відшукав Марію Крюгер і сів поруч з нею на траву. В ці години в купальнях безлюдно. Тільки сторож примостився у тіні вишки на плоту і вудив рибу.
Марія лежала горілиць у траві. На ній був червоний купальний костюм труси і бюстгальтер. Рівний загар вкривав усе її тіло, і тільки на грудях, де трохи зсунувся бюстгальтер, виднілася біла смужка. Дівчина заклала руки під голову і заплющила очі. А Гольт сидів і розглядав її. Чорне кучеряве волосся під пахвами і струнке розслаблене тіло дівчини, що рівномірно піднімалось і опускалось у такт диханню, хвилювали його. Марія здавалася Гольтові надзвичайно ніжною. Він довго дивився на її обличчя, на її губи і думав: «Ніхто нас не бачить Чи буде вона опиратись, якщо я її поцілую? Нехай опирається Адже я дужчий!»
Скільки вам років? запитала вона.
Сімнадцять, збрехав Гольт і ліг біля неї в траву. Тепер він її не бачив, і говорити було легше. Коли я хворів на скарлатину, ви мені снились
Вона засміялась, і Гольт зніяковів, втратив упевненість.
Піду в воду, сказав він. Ходімо разом?
У мене немає купальної шапочки. Зачіска зіпсується Ніде не можу купити. Я б не знаю що дала за неї.
Гольт враз збагнув.
Я роздобуду вам шапочку, пообіцяв він. А що я за це матиму?
Марія підвелась на ліктях і пильно подивилась на Гольта. Він витримав її погляд.
Я принесу вам шапочку, вів далі Гольт, а ви як винагороду ви дозволите в нагороду вас поцілувати?..
Вона знову лягла. Гольт продовжував:
Так чи ні?
Вам тільки дозволь, відповіла дівчина, трохи помовчавши. А потім будете розказувати: за якусь нікчемну шапочку вона дозволяє себе цілувати
Гольт підвівся.
Нехай я буду проклятий, коли навіть подумаю таке! А без шапочки ви, звичайно ж, не дозволите?..
Іди геть! крикнула вона, сміючись. Ану в воду, ти!
Гольт побіг униз схилом, він тікав від цього її «ти», від її мовчазної згоди. Під його ногами на плоту зарипіли дошки, і він з розгону стрибнув головою вниз, у воду. Виринувши, хлопець побачив, що Марія сидить на траві, а коли підняв над водою руку, вона помахала йому у відповідь.
Гольт поплив до протилежного берега. Вибравшись там на греблю, він ще раз обернувся. Дівчина зникла. Тоді він пішов лугом до густих кущів верболозу, де домовився зустрітися з Вольцовом. Тут він ліг на мяку землю і втупив погляд у безхмарне небо.
Гольта збудив пронизливий свист, що долинув з берега. За якусь мить показався Вольцов. Підійшов і сів поруч з Гольтом. Він приплив на байдарці, прихопивши з собою сигарети й сірники.
Ну, що нового в нашій бурсі? запитав Гольт.
Маас повернув письмові роботи з латинської мови. Мені, звичайно, поставив пятірку . Очевидно, залишать на другий рік.
А тобі, певне, байдуже?
Вольцов знизав плечима.
Залишать чи не залишать, яке це має значення?.. Адже нам все одно скоро в армію. А потім, після війни, оселюся на Сході, на Україні чи десь в іншому місці. А для того, щоб командувати селянами у солдатських шинелях, латинь не потрібна.
«Він таки має рацію, подумав Гольт. В армії ніхто й не цікавитиметься нашими шкільними оцінками».
А що чути про зенітну артилерію?
Нічого. А рейхсюгендфюрер закликає мобілізувати молодь на збирання врожаю.
Це мені не подобається, незадоволено буркнув Гольт. Не можуть без нас обійтись. Коли б уже швидше в зенітну артилерію! У мене вже аж руки сверблять до справжнього діла. Я страшенно злий на отих повітряних піратів.
Вольцов ліниво мружився на сонце.
Війна по-справжньому тільки тепер починається, сказав він. Я більше не боюся, що ми з тобою запізнимось. Ти чув, що американці висадились у Сіцілії?
Для Гольта це була несподіванка.
Ні Я вже хтозна-коли слухав повідомлення про становище на фронтах.
У всякому разі, це прогрес, рішуче заявив Вольцов. Як ти розібєш ворога, коли він ухиляється від бою? Якби я був полководець, я б шукав вирішальних боїв всюди, де є хоч найменша можливість. Знаєш, хто мій ідеал? Я недавно читав про Марія . Ото був молодець! Вольцов підвівся. Я вважаю, що в серпні ми вже зможемо піти добровольцями. Хочеш, підемо разом у бронетанкові війська? Танки найгрізніша зброя.
Гаразд! Згода, відповів Гольт. Танки це чудово. Я собі навіть уявляю картину бою: з шаленим гуркотом летиш на бойовій машині прямо у вогняне пекло, довкола рвуться гранати, а потім ще дуель танк проти танка!.. Ти маєш рацію! Тільки на війні можуть бути справжні пригоди. То в давнину були пірати або розбійники, як Карл Моор, що життя не шкодували заради справедливості.
Вони з годину загоряли на сонці.
Найкраще, звичайно, бути бойовим командиром, вів далі Вольцов. Стоїш у форменому кашкеті над картою біля столу і недбало постукуєш по ній червоним олівцем. Ось тут з цього боку, ворогу буде завдано удару, а тут таким чином Потім віддаєш накази. Твоє слово вирішує результат бою.