Ти просто йолоп! крикнув на нього Гольт. Сам будеш винний, коли тебе
Якщо лаятимеш мене, тобі теж доведеться зі мною битися, перебив його Феттер. Він цокотів зубами. Увійшовши в коло, скоса кинув підозріливий погляд на Вольцова, що з байдужим виразом обличчя чекав на свого супротивника. Вольцов був на півголови вищий за Феттера. На його руках, грудях і плечах випиналися міцні мязи. Рожеве тіло Феттера здавалось дряблим і якимсь трохи набряклим.
Гомулка простягнув Феттерові гітлерюгендського кортика, потім такого ж самого дав Вольцову.
Станьте в коло ї відверніться один від одного!
А хто ж віднесе додому труп Феттера? запитав Цемцький. Невже мені, як секундантові, доведеться ще й
Тихо! крикнув Гомулка. Коли я скажу: «Починайте!» поверніться один до одного обличчями й вступайте в бій, не чекаючи нової команди. Хто вийде з кола, той вважатиметься переможеним. А взагалі можете битися скільки вистачить сили. Команди будуть такі: «Увага! Приготуватись! Починайте!» Отже, слухайте команду. Увага!.. Приготуватись!
Я захищаю честь свого роду! вигукнув у відчаї Феттер. Він був блідий, коліна в нього тремтіли.
Заткни пельку! сердито сказав
Вольцов. Зепп, подавай нарешті сигнал.
Гольт бачив, що Вольцов уже шаленіє.
Починайте! вигукнув Гомулка.
Обидва супротивники повернулись і повільно рушили один одному назустріч. Вольцов ішов спокійно, з розслабленими мязами, а Феттер незграбно перевалювався з ноги на ногу і, весь час розмахуючи в повітрі кинджалом, збуджено вигукував: «Починай, починай, починай!» Зненацька Вольцов відкинув ножа. Переляканий Феттер замахнувся на нього і зачепив кінчиком кинджала руку Вольцова. Але той вчасно відскочив убік і дав Феттерові такого ляща, що бідолаха товстун, відлетівши на кілька кроків, упав навзнак. У Вольцова по руці текла кров. Двобій тривав лише одну секунду.
Феттер лежить за колом, оголосив Гомулка. Поєдинок закінчено. Переміг Вольцов!
Гольт оглянув рану Вольцова.
Подряпинка! І говорити не варто.
Феттер, сидячи у траві, ревів як бугай.
Всі глузують з мене, хлипав він. Хіба ж я винуватий, що такий товстий Але ж я не боягуз! вигукнув він. Мене немилосердно бють мої власні батьки, і ніхто не хоче зі мною товаришувати! Але я більше не можу такого терпіти. Досить! Піду в світ за очі
Гольт поплескав його по плечу.
Перестань плакати! Якщо ти й справді вирішив утекти Він глянув на Вольцова. Той усміхнувся і кивнув головою. Тоді ходи з нами. Ми якраз збираємось накивати пятами.
Але якщо ти прохопишся кому хоч словом, пригрозив Вольцов, я тебе просто застрелю! Це і тебе стосується, звернувся він до Цемцького, злегка штовхнувши його в спину.
Феттер витер сльози.
Справді?.. Справді?.. заїкаючись, промимрив він.
Вольцов роздав усім по сигарі. Сонце вже закотилося за гори. Юнаків окутувала величезна тінь від скелі.
Гольт розповів про план Вольцова і про печеру.
Нам потрібні твої рушниці, Зепп Будемо стріляти дичину. Там багато зайців і козуль. Адже гунни теж харчувалися самим мясом.
Цемцький і Феттер аж роти пороззявляли, слухаючи. Але Гомулка вагався.
А ви знаєте, що ми вилетимо з гімназії?
Ніхто не вилетить! рішуче сказав Вольцов. Ми просто зникнемо з міста. А коли прийде час призову зявимося, от і все. Можу битись об заклад, що нікому й на думку не спаде виключати нас. Адже зенітним військам необхідне поповнення.
Це вірно, погодився Гомулка.
А там, у горах, нас не знайдуть. Для цього поліції потрібно було б кілька сотень чоловік, щоб обшукати весь ліс.
Тоді ось що, Гільберт! вигукнув раптом Феттер, не тямлячи себе від захоплення. Якщо ви приймете мене в свою гру, я заприсягнусь тобі у вічній покорі!
Його обличчя, припухле від ляпаса, аж сяяло.
Ми всі повинні заприсягтися! сказав Гольт.
Усі стали в коло і підняли вгору пальці для присяги.
Клянемося бути вірними товаришами і друзями, завжди триматись разом за будь-яких умов як тут, так і на війні. Хай Вольцов буде нам за командира, і ми ніколи не залишимо його в біді.
А хто порушить цю клятву, той мерзенний негідник! додав Феттер.
Гольт мовчки дивився на Вольцова, на його суворий профіль з орлиним носом.
А знаєте, чому це місце називається Вороновою скелею? запитав Гомулка, коли вони зібралися рушати. Тому що якийсь чоловік уклав тут угоду з дияволом і диявол з'явився до нього в образі чорного ворона.
Ніхто не відмовився від привабливої нічної подорожі до печери.
6
Біля вишки для стрибків у воду сидів Петер Візе з якимось високим білявим юнаком. Гольт, вкрай здивований, зупинився: Візе і Гартмут Мейснер? Візе помітив Гольта і помахав йому рукою. «Який збіг обставин!» подумав Гольт. Він привітався якомога любязніше і непомітно окинув Мейснера критичним поглядом. Досі Гольт бачив його лише мимохідь. Це був високий, сильний юнак з натренованим, коричневим від загару, мускулистим тілом. Вугласте обличчя, холодні безбарвні очі, майже зовсім біле волосся. Візе заходився їх знайомити.
Це зайве, сказав Гольт. Хто ж у нас не знає Гартмута Мейснера?
Мейснер повільно обернувся до нього обличчям.
Як це розуміти? запитав він.