Олександр Есаулов Зоряна електричка
Автор вдячний співробітниці Історичного музею Лесі Дідух за консультації щодо подій, які відбувались у Києві у XIII столітті
Розділ 1. Рудий кіт, або Чий рюкзак важче?
Відчепися! Я тут із хлопцями у мережі Ми в «Контру» ганяємо
Та облиш ти цю дитячу забавку! У слухавці щось затріщало, а тоді крізь перешкоди знову долинув Петьків голос. Чувак, я тут таке надибав! Твій компютер навіть поруч не стояв!
Та ну тебе, Петько! Завжди у тебе в голові якісь бзіки У мене якраз Ага, ти ось як! гаркнув Льоха супротивнику і кинув слухавку, не дослухаючись, що там далі кричить його ліпший друзяка.
Але довго йому грати таки не дали у двері настирливо задзвонили.
А, нехай тобі! розлютився Льоха. Зараз хтось отримає по шиї
Але дати по шиї не довелося. У дверях стояв усе той же Петько, та ще й нахабно посміхався.
Ну, знаєш обурився Льоха. Я ж тобі сказав: твої заморочки мене не цікавлять! Я через тебе ціле життя програв! Відвали, давай
Стривай, стривай Петько нахабно вдерся до хати. Я тобі зараз такий фокус покажу, що ти свою «Контру» забудеш, як математику після іспиту, слово честі!
Знаєш, Петько, сказав би я, який ти нахаба, та виховання не дозволяє.
Ти не задавайся, я тебе зараз так Окуляри спітніють
Зайшли до кімнати. Льоха надіслав у мережу повідомлення про тимчасове припинення гри. Чого не зробиш заради друга, навіть такого нахаби?
Слухай-но, Льохо, я тут знайшов таку штукенцію Одним словом, сам не розумію, що це таке, тільки воно може закинути тебе куди завгодно. Треба тільки побажати, розумієш? Раз і готово!
Ну, все! Ти мене таки взяв за печінки! Фантастики начитався проти ночі? посміхнувся Льоха, бо знав: Петько від народження жодної фантастики не читав, та й взагалі нічого не читав. Хіба те, що вимагали у школі.
Не віриш? Гаразд! Петько кинув погляд на годинника. За п'ять ні, за чотири хвилини сорок п'ять секунд у твоїй кімнаті з'явиться кіт.
Хто з'явиться?
У Льохи вдома ніколи ані котів, ані собак не водилося. Принциповим противником цього був батько. Мати, затята чистьоха, теж від тварин у хаті була не в захваті:
Ще чого! А прибирати за котом хто буде? А з собакою гуляти? одразу припинила вона синове скиглення. Жодних собакокотів!
Цього не може бути з однієї причини, заявив Льоха, тому що цього не може бути ніколи!
За три хвилини, незворушно дивився на годинника Петько.
Давай домовимося так, промовив глузливо Льоха. Якщо кіт не з'явиться, ти звалюєш звідси і до завтра даєш мені спокій. Годиться?
За хвилину тридцять секунд, відраховував час Петько.
От дурень пробурмотів Льоха.
Тридцять секунд
А як він з'явиться? Невже предки принесуть?
Десять секунд
От халепа
Дві секунди
За мить вікно накрила чиясь тінь, пролунало нестямне нявкання і крізь відчинене вікно до кімнати влетів великий рудий котяра.
Пуск! переможно гаркнув Петько і додав (певно,