Яка ж я, мабуть, дурна, сказала вона. Я щойно сушила собі голову над тим, чому слово Сер у надісланому докторові Розену листі було написане з великої літери.
Місіс Бентрі підхопила цю тему.
А й справді! вигукнула вона.
Атож, моя люба, сказала міс Марпл. Я була певна, ви це помітите.
У тому листі є очевидне попередження, сказав полковник Бентрі. Це перше, що привернуло мою увагу. Я помічаю значно більше, ніж ви думаєте. Атож, там було очевидне застереження але проти кого?
Щодо того листа, то я можу сказати вам одну дуже цікаву річ, повідомив сер Генрі. Як розповідає Темплтон, доктор Розен відкрив листа за сніданком і підштовхнув його пальцем так, щоб він ковзнув через стіл до нього, сказавши, що не має найменшого уявлення про те, хто цей чоловік.
Але ж то не був чоловік, сказала Джейн Гелєр. Там було підписано «Георгіна».
Там справді було підписано «Георгіна», сказав доктор Ллойд, але почерк нечіткий, і, можливо, Розенові здалося, що там підписано «Георгій» абощо; але, безперечно, що там підписано «Георгіна» та й зі змісту видно, що лист від жінки. Але мені здалося дуже дивним, що почерк там чоловічий.
А знаєте, що цікаво, сказав полковник Бентрі. Те, що він підштовхнув листа пальцем, щоб аркуш ковзнув через стіл, і вдав, ніби він уявлення не має, хто автор того листа. Певно, він хотів подивитися комусь із них в обличчя. Але в чиє обличчя обличчя дівчини? Чи чоловіка?
Чи, може, навіть в обличчя кухарки? припустила місіс Бентрі. Вона могла саме в цю мить принести сніданок і бути в кімнаті. Але чого я не розумію Це дуже дивно
Вона схилилася над листом, наморщивши лоба. Міс Марпл нахилилася з нею поруч. Палець міс Марпл витягся вперед і доторкнувся до паперу. Вони стали перешіптуватися між собою.
Але чому секретар
порвав свого листа? несподівано запитала Джейн Гелєр. Це здається Я не знаю але це здається дивним. Чому він мав одержати листа з Німеччини? Хоча, звісно, якщо він поза підозрою, як ви кажете
Але сер Генрі цього не казав, швидко промовила міс Марпл, підвівши голову від своєї стишеної розмови з місіс Бентрі. Він сказав: четверо підозрюваних. А це означає, що він включив до них і містера Темплтона. Правду я кажу чи ні, сер Генрі?
Авжеж, правду кажете, міс Марпл. Гіркий досвід навчив мене однієї істини. Ніколи не кажи собі, що хай там хто може перебувати поза підозрою. Я навів вам причини, з яких троє з тих людей могли, зрештою, вчинити злочин, хоч би яким це здавалося неймовірним. Тоді я не став застосовувати цей метод до Чарлза Темплтона. Але зрештою, дотримуючись правила, про яке я щойно згадав, я дійшов і до нього. І я був змушений визнати таку істину: кожна армія, кожен військово-морський флот і кожна поліція має у своїх лавах певну кількість зрадників, хоч би як нам не хотілося зізнаватися в цьому. І тоді я безсторонньо й неупереджено розглянув ті факти, які могли свідчити проти Чарлза Темплтона.
Я поставив собі приблизно ті самі запитання, які щойно задала міс Гелєр. Чому він, єдиний з усіх мешканців дому, не зміг показати листа, якого отримав того дня, причому це був лист із німецьким штемпелем на конверті. Чому він отримував листи з Німеччини?
Останнє запитання було цілком невинним, і я поставив його перед ним. Його відповідь була досить простою. Сестра його матері була одружена з німцем. Лист, якого він одержав, був від його німецької кузини. У такий спосіб я довідався про те, чого раніше не знав: Чарлз Темплтон підтримував стосунки з людьми в Німеччині. І це вирішальним чином спонукало мене занести його до списку підозрюваних занести без жодних вагань. Він був моєю власною людиною, і я завжди любив його й довіряв йому; але мусив визнати, що з погляду загального правосуддя та справедливості він мав очолити той список.
Але тут постає велика проблема я ж нічого не знаю О, я справді не знаю і, найімовірніше, ніколи не знатиму. І річ не в тім, щоб покарати вбивцю. Це проблема, що здається мені в сотню разів важливішою. Ідеться про те, що можна розбити всю карєру чесної людини через підозру через підозру, якою я не маю права знехтувати.
Міс Марпл прокашлялась і сказала лагідно:
У такому разі, сер Генрі, якщо я правильно вас зрозуміла, саме цей молодий містер Темплтон так пригнічує вашу свідомість?
Атож, у певному сенсі. Насправді становище всіх чотирьох мало би бути однаковим, але насправді це не так. Узяти, наприклад, Добса я можу й далі його підозрювати, але цей факт ніяк не може вплинути на його життя чи карєру. Нікому в селі навіть на думку не могло спасти, що старий доктор Розен помер не внаслідок нещасливого випадку. Гертруда потерпіла трохи більше. Наприклад, її перебування під підозрою може вплинути на ставлення до неї з боку фройляйн Розен. Та, може, це буде не так і важливо для неї.
Що ж до Ґрети Розен то в ній чи не головна суть проблеми. Ґрета дуже мила дівчина, а Чарлз Темплтон вродливий молодий чоловік, і на цілих пять місяців доля звела їх разом, позбавивши можливості будь-яких зовнішніх розваг. І сталося неминуче. Вони закохались одне в одного навіть якщо й не наблизились до того, щоб виразити свої почуття словами.