І який був? запитав сер Генрі.
Не було знайдено тіла , твердо сказала міс Марпл. Це той факт, який би відразу впав у вічі кожному, якби вона не вдалася до стількох обхідних маневрів, щоб збити вас зі сліду, зокрема, до зізнання у своєму злочині й до каяття. Не було тіла . Це був справжній значущий факт.
Ви хочете сказати, урвала її місіс Бентрі, ви хочете сказати, що ніякого каяття не було? Що вона що вона не втопилася?
Вона ні! сказала міс Марпл. Тут ми знову маємо перед собою місіс Траут. Місіс Траут чудово вміла користуватись обхідними маневрами, але вона знайшла гідну суперницю в мені. І я також бачу наскрізь вашу розкаяну міс Бартон. Утопилася? Виїхала до Австралії, якщо я бодай трохи вмію вгадувати.
Ви справді вмієте, міс Марпл, сказав доктор Ллойд. Поза всяким сумнівом, умієте. А для мене це знову стало великою несподіванкою. Ви собі уявити не можете, як я був приголомшений того дня в Мельбурні.
Саме це ви мали на увазі, коли говорили про випадковий збіг обставин?
Доктор Ллойд кивнув головою.
Атож, міс Бартон чи міс Емі Дерент, чи як ви її назвете того дня справді дуже й дуже не пощастило. Протягом якогось часу я працював
корабельним лікарем, і коли я вийшов на берег у Мельбурні, то першою особою, яку я зустрів, коли йшов по вулиці, була жінка, котра, як мені було відомо, втопилася в Корнуолі. Вона побачила, що її гра закінчена в тому, що стосувалося мене, і зважилася на дуже сміливий учинок розповіла мені всю правду. Надзвичайно цікава жінка, цілком позбавлена, я думаю, у певному розумінні, будь-яких уявлень про мораль. Вона була найстарша в родині з девятьох осіб, що жили в украй злиденних умовах. Одного разу вони попросили допомоги в їхньої багатої сестри в перших, яка жила в Англії, але міс Бартон, а це була вона, відмовила їм, бо посварилася з їхнім батьком. Гроші були потрібні вкрай, бо троє найменших дітей мали дуже слабке здоровя та потребували лікування, яке коштувало дуже дорого. Саме тоді Емі Бартон, здається, й задумала свій план холоднокровного вбивства. Вона виїхала до Англії, відпрацювавши свій проїзд нянькою, бо прилаштувалася доглядати дітей у якійсь родині. Вона стала компаньйонкою міс Бартон, назвавшись міс Емі Дерент. Вона винайняла кімнату й поставила туди деякі меблі, щоб створити ілюзію бодай якоїсь особистості для себе. Думка про те, щоб утопити свою жертву в морі, була її несподіваною імпровізацією. Вона чекала слушної нагоди, і нагода їй випала. Після чого вона зіграла останню роль у цій драмі й виїхала до Австралії, а через певний час вона, її брати та сестри успадкували гроші міс Бартон як її найближчі родичі.
Надзвичайно сміливий і дуже добре обміркований злочин, сказав сер Генрі. Майже досконалий злочин. Якби міс Бартон утопилася на Канарах, то підозра могла б упасти на міс Дерент і її родинний звязок із Бартонами міг бути виявлений; але зміна ідентичності та подвійний злочин, як це можна назвати, усунули таку небезпеку. Атож, майже досконалий злочин.
А що сталося з нею? запитала місіс Бентрі. Як повелися ви в цій справі, докторе Ллойд?
Я опинився в дуже дивному становищі. У мене досі майже не було доказів у тому сенсі, в якому їх розуміє закон. З іншого боку, я помітив очевидні для мене як для лікаря знаки, що хоч ця жінка й здавалася сильною та енергійною, проте її дні на цьому світі були полічені. Вона повела мене до себе, і я побачив решту її родини чарівну родину, віддану своїй старшій сестрі, і нікому з них навіть на думку не могло спасти, що та могла скоїти злочин. Навіщо накликати на них горе, якщо я все одно не зміг би нічого довести? Довіра цієї жінки до мене була нечуваною. Я надав Природі можливість діяти на власний розсуд. Міс Емі Бартон померла через півроку після моєї зустрічі з нею. Я часто думав про те, чи була вона веселою й нерозкаяною до своєї останньої миті.
Звісно, що ні, сказала місіс Бентрі.
А я думаю, що була, сказала міс Марпл. Місіс Траут була.
Джейн Гелєр дозволила собі трохи здригнутися.
А й справді моторошна історія, сказала вона. Правда, я тепер не розумію, хто кого там утопив. І яку участь брала в цьому місіс Траут?
Вона не брала в тім участі, моя люба, сказала міс Марпл. Вона була лише персоною не дуже приємною персоною в нашому селі.
О! сказала Джейн. У селі. Але в селі нічого не відбувається, чи не так? Вона зітхнула. Я переконана, у мене взагалі б не було мізків, якби я жила в селі.
Розділ дев'ятий ЧЕТВЕРО ПІДОЗРЮВАНИХ
Сер Генрі, не витерпіла зрештою місіс Бентрі. Якщо ви нічого не скажете, я закричу від розпуки. Чи справді так багато злочинів залишаються непокараними, чи їх не дуже багато?
Ви думаєте про газетні заголовки, місіс Бентрі. Скотленд-Ярд знову спіймав облизня. А нижче довгий список нерозгаданих таємниць.
Які насправді, гадаю, складають дуже низький відсоток від загальної кількості? запитав доктор Ллойд.
Атож, це справді так. Сотні злочинів, що розкриваються й виконавці яких отримують належне покарання, не так часто прославляють і оспівують. Але ж суть нашої розмови полягає зовсім не в тому, чи не так? Коли ми говоримо про не відкриті злочини і не розкриті злочини, то ми говоримо про дуже різні речі. До першої категорії