Акунин Борис - Сокіл і Ластівка стр 57.

Тут я його перебила, запитавши: «З чого ви взяли, що ви мені не подобаєтеся? Нічого подібного!»

Ця маленька данина ввічливості справила на неотесаного Д. сильне враження моряки зовсім не привчені до лукавості світського спілкування і схильні приймати порожню ввічливість за чисту монету. Капітан просвітлів і навіть посміхнувся по-моєму, вперше за час нашого знайомства. «Справді? Тим краще. Зрозумійте, перейшов він на втаємничений тон, я страшенно ризикую. Якщо хтось на борту через вашу необачність або випадковість дізнається, нам обом буде непереливки. Ось моя перша умова: якщо таке станеться, я від вас відкараскаюсь і скажу, що сам був ошуканий. Вас висадять у першому ж порту». «Необачності з мого боку не буде, про випадковості я також потурбуюсь. Ну а як раптом що, хай буде по-вашому. Однак, підпустила я суворості в голос якщо ви, бажаючи позбавитися від зайвих клопотів, самі мене тишком-нишком зрадите, то не кажіть, що я вас не попереджала».

Він покліпав, навіть не намагаючись протестувати. Очевидно, подібна думка вже встигла

промайнути в його голові. «Друга умова, продовжив Д. після паузи. Хоч ви і зафрахтували мій корабель, не встромляйте носа в мої справи і припиніть мордувати всіх розпитуваннями про курс «Ластівки», напрямок вітрів, пройдену відстань та інші матерії, до яких лікареві взагалі нема діла! Це виглядає підозріло».

Певно, він мав рацію, подумала я. Моя допитливість може бути неправильно сприйнята. «Добре. Що ще?»

Тут він трохи зніяковів і промимрив доволі нерозбірливо: «Якщо у нас з вами мир і ми дійшли до доброї згоди А також оскільки вся команда, дякувати Богу, здорова і сйрав у лікаря небагато Може, ви погодитесь Ви ж звикли обертатися у всяких таких колах Коротше, не могли б ви трохи І повчити мене манер, прийнятих у високому товаристві?»

Я здивувалася і ледь не запитала: «Навіщо це вам?» Однак вчасно згадала, що капітан Дезессар мріє про дворянство про це розповідав арматор Лефевр. Та сама хвороба, на яку страждає мій зведений братик Мьонхле. Ніколи не могла зрозуміти бажання причепити до свого імені частку «фон» або «де», наче таким смішним робом можна дійсно зробитися шляхетнішим! Люди істинно шляхетні не потребують зовнішніх атрибутів гідності вона знаходиться в їхній душі і невід'ємна від неї.

7 березня, вівторок

Десятий день плавання.

Вітер W слабкий. Хмарно. За добу пройдено 77 миль. Широта 40°11 N

Провела в кают-компанії, під час третьої вахти, перше заняття з капітаном. Вчила його користуватися виделкою, тримати столового ножа трьома пальцями, а також не плямкати і не хлюпати. Наука дається йому дуже важко, він весь спітнів. Найважче за все виявилося жувати з закритим ротом. Бідолаха бідкається, що від цього починає давитися.

Під час вечері він вразив офіцерів свіжонабутими манерами. Навіть Логан, який у нас у кают-компанії мав славу «тонкої штучки», не мав уявлення про серветки. Коли Дезессар поважно витер губи шматком білої тканини, за столом запанувала гробова тиша. Ще дивнішим для всіх виявилося, що капітан не відкушує прямо від окосту, а відрізає ножем тонкі шматки. Тепер і я можу їсти цивілізовано, не побоюючись викликати зневагу чи насмішку (хоч Кабан і обізвав мене «мавпою» за наслідування).

Дуже набрид «солоний кінь», яким на кораблі годують пять днів на тиждень. У суботу дають сушену тріску, і лише в неділю бульйон зі шматком свіжого мяса. Пють усі сидр або червоне вино. Коньяк або ром бережуть для особливих нагод. Утім, кажуть, що перед боєм для хоробрості кожному з членів екіпажу належиться так звана бойова порція.

8 березня, середа

Одинадцятий день плавання.

Вітер NW поривчастий. За добу пройшли 112 миль. Широта 39°24 N

Чесно кажучи, я радію перепочинку. За винятком години, яка пішла на те, щоб познайомити капітана з таємницями носовичка, я цілий день провела на палубі, вдихаючи запахи океану і думаючи про батька, якого, з Божої ласки, побачу всього за тиждень.

9 березня, четвер

Дванадцятий день плавання.

Вітер SW і S, Ясно. Опівдні повернули через фордевінд і лягли на S. Курс на мис Феншал.

Кровопускання робиться так. Спочатку до тіла прикладають скарифікатор. Натисканням пружини випускаєш дванадцять секаторів, які моментально і майже безболісно роблять розрізи. На місця розрізів ставляться підігріті банки для висмоктування надлишку крові. Після того, яка банки заповняться повністю, до половини або на чверть (залежно від стану пацієнта), їх треба зняти, зупинити кровотечу прикладанням тампона, змоченого у розчині ріжків, і заліпити ранки промитою шкірою риби. Спочатку отець Астольф змусив мене попрактикуватися на ньому самому, потім викликав боцмана Видру, який дуже любить лікуватися і нечутливий до болю. Тепер я знаю, що ця не надто важка операція мені під силу.

Той самий день, вечір.

Вдарив дзвін, всі метнулися по місцях. Скоро стало зрозуміло, що це англійський купець, трищогловий флейт. Ми кинулися переслідувати його.

У нас краща вітрильність і ми перебували на вітрі, тому, за словами Д, гонитва тривала недовго. Мені, щоправда, так не здалося. Знадобилося шість з половиною годин, щоб подолати жалюгідні півсотні кабельтових, які відділяли «Ластівку» від англійця. Спершу я була збуджена першою корсарською сутичкою, але потім занудьгувала. Та й не було ніякої сутички. Коли Кабан шмальнув з носової гармати» метнувши стовп води праворуч від флейта, купець зрозумів, що до темряви йому не дотягнути, і ліг у дрейф.