Акунин Борис - Сокіл і Ластівка стр 54.

Шрифт
Фон

Боже мій, перебив її капелан. Навіщо?!

На його порізаному зморшками обличчі сяяли яскраві, і аж ніяк не вицвілі з віком блакитні очі.

Щоб вам було зручніше.

Я не про те. Навіщо ви проникли на корабель, перевдягнувшись у чоловічий одяг, доню моя? понизивши голос, запитав він. Вчинок вкрай необачний і дуже ризикований!

Я ледь не звалився зі свого улюбленого місця, а дівчина скрикнула. Мені збоку було видно, як кров відливає від її щоки:

Як ви Хто вам залопотіла вона тремтячим голосом. Капітан, так?

З упевненого тону францисканця було ясно, що відпиратися немає сенсу.

Озирнувшись на завісу, монах взяв її за руку, посадив поруч із собою та перейшов на шепіт:

З ваших слів я роблю висновок, що капітан Дезессар втаємничений у вашу справу. Це вже зовсім дивно.

Звісно, моряки менш спостережливі, ніж я, тому що у них інше ремесло, та все ж будь-яка випадковість може вас видати, і тоді

Він похитав головою.

Невже в мені так легко розпізнати жінку? перелякано запитала вона.

Капелан зняв із неї капелюха і перуку. Оглянув, оцінюючи, подумав.

Я тепер сидів на верхній полиці і теж розглядав свою вихованку.

Руки, звісно, надто тонкі. Але для майбутнього хірурга це нормально.

Ступні трохи замалі, однак грубі черевики певним чином маскують цей недолік.

Надто делікатна шия це так. Але в юнги Черепашки майже така сама.

На мій погляд, лікар Епін виглядав цілком переконливо.

Не знаю, нарешті сказав монах. Моє ремесло полягає в тому, щоб бачити в людях не зовнішню оболонку, а внутрішню сутність. У мене не зовсім такий погляд, як у інших. Можливо, миряни не помічають нечоловічого трепету і вражаючої ніжності у вашому погляді. Хоч це найперше, на що звертаєш увагу. Однак розкажіть, дитя моє, що спонукало вас вдатися до такої небезпечної пригоди? Певно, якась любовна історія?

Францисканець вимовив це з такою ласкавого, поблажливою посмішкою, що я відразу перестав його боятися. І Летиція теж.

Опустивши голову до самого плеча капелана, вона розповіла всю правду.

Він слухав, киваючи. Час від часу хрестився, перебирав чотки, шепотів Імя Господнє, а якщо вона затиналася, підбадьорюючи, погладжував її стрижену маківку.

Зізнавшись у тому, що нічого не розуміє в медицині й страшенно боїться, раптом хтось пораниться чи захворіє, Летиція гірко розплакалася і більше вже не могла говорити розбірливо. Все схлипувала, каялася в себелюбстві, легковажності, обмані й повторювала: «Що мені робити? Що мені робити?» Прорвалася напруга останніх днів. Досить було лише кількох слів співчуття, щоб внутрішній захист моєї дівчинки дав тріщину. Я підстрибував на койці і співчутливо клекотав. Капелан видавав приблизно такі самі звуки.

Давши оповідачці виплакатися, він витягнув з широкого рукава ряси хустку і змусив Летицію висякатися.

Не мучте себе. Ви вдалися до обману з найкращих причин. Якщо це і гріх, то невеликий, а до невеликих гріхів Господь поблажливий. Ви ж Йому особливо любі, в цьому в мене немає жодних сумнівів.

Монах лукаво посміхнувся:

Не вірите? Так я вам зараз надам неспростовні докази Божої милості. Знаєте, ким. був смиренний брат Астольф, тобто ваш покірний слуга, перед тим, як прийняв постриг? Університетським хірургом у місті Ренне.

Він засміявся, радіючи з її здивування.

Якщо ви готові вчитися медичних наук, я наставлятиму вас.

Це дійсно було чудо і дар Божий!

Летиція розкрила рота, не в змозі вимовити ані звука, а я, навпаки, розродився радісним клекотом.

Папуга у вас тупуватий, зазначив брат Астольф, дещо погіршивши моє про нього враження. Чого він злякався? А ще кажуть, що птахи здатні відчувати настрій людей.

Моя вихованка, на жаль, за мене не заступилася. Вона навіть не глянула в мій бік.

Чому ні арматор, ні капітан не знають про ваше минуле? запитала вона, ще не до кінця повіривши у свій талан. Лікар і священик в одній особі! Будь-який судновласник був би щасливий мати такого члена команди!

Я більше не лікую людей. Спочатку я намагався поєднувати стару професію з новою, але зцілювати тіло і зцілювати душу речі зовсім різні, вони погано між собою сполучаються. Врешті-решт мені довелося зробити вибір на користь місії більш важливої. Адже найнебезпечніші хвороби приховує в собі саме душа. І нерідко буває, що заради її зцілення доводиться жертвувати здоровям тіла. Взяти, приміром, хоча б обітницю цноти, якої змушені дотримуватися католицькі священики, щоб послабити свою тілесність і укріпити духовність. Це насилля над людською природою, за яке ми, представники духівництва, розплачуємося хворобами передміхурової залози. Францисканець засміявся. Та, запевняю вас, труднощі сечовипускання мала плата за звільнення від пут чуттєвості. До речі, у нашого артилериста Кабана застаріла аденома простати. Він обовязково звернеться до вас по допомогу. Я навчу вас робити лікувальний масаж, це неважко. Набагато важче звільнити мсьє Кабана від хворобливої жадібності і вродженої недоброзичливості, головних хвороб цієї людини. Метр Сальє на прізвисько Кліщ страждає від виразки шлунка, від чого непогано допомагає декокт шавлії. Однак ще гірша виразка, яку називають черствістю, розїдає не живіт, а душу королівського писаря, і тут, боюся, допомогти набагато важче.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Популярные книги автора