Донизу далеченько, голос жінки ледь чутно затремтів.
«Хай яка вона вона є, подумки відзначив я, та відваги має доста».
А вголос промовив:
Просто відштовхнися та стрибай... не стільки того діла. А я за тобою. Ти ж бо не хочеш зостатися тут і підставлятися під кулі, правда?
Вона смикнула додолу застібку-блискавку своєї сукні, та впала до її ніг, і Блонді переступила через неї. Тоді рвучко
вони мають, аби якось себе захистити.
Дивлячись на жорстке обличчя Блонді, я не бачив у його виразі нічого, що бодай би якось пом'якшувало її риси. Вона мала розкішний вигляд, але це не могло їй зарадити. Якщо ви маєте очі, що немовби вирізьблені з граніту, та рота, подібного на капкан, то решта вашої зовнішності, хай би якою вона була привабливою, вже ніяк цього не виправить.
Послухай-но, спокійно сказала вона. Ти витягнув мене з халепи, але ти зробив це заради когось іншого, а не заради мене. Між нами вже була невелика суперечка. Гадаю, ми одне для одного анітрохи не важимо. Тож, якщо намагаєшся виявити співчуття, ліпше облиш це, та й квит. Я любісінько перебудуся без твоїх намагань підлеститися до мене, затямив це?
Розмовляти з такою пані, як вона, було однаково, що бавитися у «долоньки» з гримучою змією. Говорити до такої затятої жінки можливо лише в один спосіб, і я вдався до нього відповів їй її власними словами.
Я не намагаюся до тебе підлеститися, сестричко. Бо не витрачаю лестощів на таких жінок, як ти. А приберігаю їх для тих, хто може оцінити це належним чином. Усе, що мені від тебе потрібно, твоя історія. Я й сам уплутався в цю справу, тому, гадаю, маю повне право дізнатися дещо про неї, надто якщо вже я витягнув тебе з халепи. Тож годі кирпу гнути, припини розігрувати драму та розкажи, що знаєш.
Блонді розвернулася спиною до каміна.
Нічого я тобі не розповідатиму, відказала вона.
Я підвівся на ноги.
Гаразд, сказав я. Тоді геть звідси... ну ж бо... забирайся звідси під три чорти... геть!
Вона підвелася. Її обличчя було здивоване, а очі широко розплющені.
Якщо ти негайно звідси не заберешся, я викличу копів і передам тебе їм. Ти ж бо й сама можеш здогадатися, яке буде звинувачення... і я подбаю, щоби тобі це не зійшло з рук.
Блонді побачила, що їй нічим було крити. Її похмуре обличчя проясніло, і вона засміялася. Ця жінка могла мати дуже милий вигляд, коли сміялася.
Гаразд, любчику, сказала вона. Я буду чемною дівчинкою.
Отак вже краще, мовив я, повертаючись до каміна, не треба було чекати, поки я візьму тебе за барки.
Вона налила собі ще скотчу. Той трунок, безсумнівно, припав пані до смаку.
Авжеж, любчику, сказала Блонді, наче медом помастила. Ти ґазда в хаті.
До речі, здається, я вже казав тобі, що ті твої «любчикання» вже сидять у мене в печінках. Ти ж бо зараз не на роботі.
Вона підійшла та обвила мою шию руками.
А могла би бути, промовила жінка, беручись на хитрощі та демонструючи неабиякі акторські здібності.
Мене це лише знервувало. Я не надто лагідно звільнився від рук Блонді та штовхнув її у фотель.
Вгамуйся, сказав я. Мені вже давно хочеться спати. Година пізня.
Якусь мить скидалося на те, що Блонді знову розлютиться, та, схоже, вона подумала і вирішила, що краще обійтися без цього.
То що за історія за усім цим стоїть? запитав я.
Вона знизала плечима.
Гадаю, Ерл трохи втомився від мого товариства. Це було щось на кшталт натяку. У такий спосіб той хлопець зазвичай дає дівчині зрозуміти, що їй уже час вшиватися.
Що ж, правдоподібно, та не зовсім. То була одна з тих мудрованих відповідей, що наполовину складаються з правди, а наполовину з брехні. Якщо я збирався дізнатися від цієї жінки бодай щось, то мав провадити розмову з нею вкрай обачно.
То ті троє бандюків працюють на Каца?
Вона кивнула.
Саме так.
І що вони хотіли дізнатися?
Блонді зиркнула на мене. І знову її губи посміхалися, однак очі були підозріливі.
Любчику, вони не хотіли дізнатися анічогісінько, відказала вона.
Та невже? То це тому вони нам'яли тобі боки?
Через спогад про побиття її обличчя спохмурніло.
Я вже тобі сказала... У такий спосіб той тип дає дівчині зрозуміти, що він уже втомився від неї.
Я знизав плечима. Не залишалося жодного сумніву, що такими розмовами я нічого не здобуду.
А що тобі відомо про Спенсера?
Її обличчя нічого не виказувало.
Ніколи про такого не чула.
Якби Блонді та Ананія стали змагатися в оповіданні побрехеньок, то я вже знав, на кого поставив би свої гроші.
Чи ти колись чула про дівчину на ім'я Марді Джексон?
І знову вона похитала головою. Я відмовився від подальших спроб щось вивідати. Блонді була надто груба та затята, аби на неї сердитися. Вона би просто з мене посміялася.
Гаразд, сестричко, сказав я, підводячись. Бачу, ми з тобою не дійдемо згоди. Можливо, колись ти все добре обміркуєш і розповіси мені цю історію навпростець. Сподіваюся, для тебе