Доки я підвівся на ноги, ця навіжена вже отямилася від того стусана, і зараз ми стояли навпроти та люто дивилися одне на одного.
Навіть не намагайся щось утнути, Мейсоне, сказав голос, що долинув від дверей.
Я хутко озирнувся через плече.
На порозі стояв Ерл Кац. У руці він тримав автоматичного пістолета, дуло якого було націлене точнісінько на мене.
Розділ шостий
Та я аж ніяк не збирався показувати цьому типові, що своєю раптовою появою він заскочив мене зненацька. Я посміхнувся до нього.
Досі ганяєш кулі, друже? сказав я. І, якщо вже зайшла мова про більярд, чи не чув ти, бува, тієї історії про...
Облиш-но ці балачки, Мейсоне, процідив Кац. Оце ще одна річ, яку я люблю. Оцих хлопців, які надивилися забагато бандитських фільмів і втелющили собі у голови, що тепер просто мусять розмовляти крізь зуби, бо саме так роблять усі поважні негідники.
Я сів на ліжко.
Може, забереш свого пістолета та заспокоїшся? сказав я. Це суто приватна справа, яка стосується лише мене та Блонді... у сторонньому втручанні тут нема жодної потреби.
Ти забагато патякаєш, сказав Кац. Стули-но пельку. Зараз говоритиму я, а ти лише відповідатимеш... втямив?
Я знизав плечима.
Що ти тут робиш? запитав бандит.
Я вишкірився.
Ну, це просте запитання, відказав я йому. А що ще, в біса, тут може робити чоловік?
Кац зсунув свого капелюха на потилицю та сперся спиною на стіну. Він сягнув вказівним і великим пальцем до кишені та видобув зубочистку. Тоді запхав ту зубочистку собі до рота та заходився задумливо її жувати.
Якщо не говоритимеш чесно, промовив він, тобі буде непереливки.
Та годі тобі, Каце, відказав я, поводься, як належить дорослій людині. Такі штуки на мене не подіють. Я можу зробити так, що тобі в цьому місті стане занадто гаряче, тож доведеться хутенько вшиватися звідси.
Кац переклав зубочистку з одного кутика рота до іншого.
Хлопче, ти зійшов на пси, промовив він. Ти ніхто. Май розум і розкажи мені те, що я тебе прошу, гаразд? Що ти тут робиш?
Я знизав плечима.
Гадаю, я вже мушу йти, сказав я, підводячись на ноги.
Сядь, гарикнув Кац. У його голосі прозвучала погроза.
Так ми нічого не доб'ємося, відказав йому. Я йду звідси.
Кац трохи посунувся вбік і тепер стояв спиною до дверей.
Тільки не намагайся утнути якусь штуку, застеріг він. Я не хочу вгатити у тебе кулю, тож ліпше не змушуй мене до того.
Краще відійди з мого шляху, провадив я. Цей горлоріз починав мене сердити. Та я гадав, що він двічі подумає, перш ніж натискати на гачок. Урешті-решт ми були в будинку на головній вулиці, а пістолети стріляють вельми гучно.
Можливо, Кац подав Блонді якийсь сигнал, а може, вона діяла за власним почином. Я не зводив очей з пістолета, намагаючись вирішити,
чи встигну стрибнути на Каца, чи ні, тож на якусь мить Блонді зникла з поля мого зору. Що ж, я отримав по заслузі, бо вже скуштував її частувань і знав, чого від неї можна очікувати.
Щось тверде та важке вдарило мене у скроню, і я впав на коліна. Кімната похилилась убік, і навколо закружляли яскраві вогники.
Якось невиразно до мене долинули Кацові слова:
Не бий його більше... Я хочу поговорити з цим дженджиком.
Хтось ухопив мене за руки та викрутив їх мені за спину. У мої зап'ястки увіп'явся жорсткий, холодний ремінь. По тому я відчув, як мене кинули на ліжко. Тоді моя голова прояснилась, і я, докладаючи зусиль, спробував підвестися, однак з імли, що пливла перед очима, виринула чиясь рука та штовхнула мене назад. Я важко повалився на подушку. Так я й лежав нерухомо, допоки, зрештою, зумів як слід сфокусуватися на вогнях, а відтак обережно підвів голову та поглянув на тих двох. Вони стояли у ногах ліжка та спостерігали за мною.
Блонді схрестила руки на грудях. Її обличчя було сповнене байдужості, однак в очах і досі жевріло полум'я. Кац жував зубочистку та недбало тримав у руці автоматичного пістолета.
Не зводячи з мене погляду, він мовив до Блонді:
То що тут у вас трапилося?
Оцей тип геть зсунувся з глузду. Прийшов сюди та сказав, що я вкрала у нього п'ять тисяч баксів.
Кац знизав плечима.
А хіба ж ти того не робила? промовив до неї. Тоді обійшов ліжко та сів коло мене. Послухай-но, нікчемо, почав він, я збираюся тобі дещо сказати... тоді ти мені дещо скажеш. Твої гроші у нас, це так. Як ти й здогадався, їх поцупила Блонді...
Блонді зробила рух уперед.
Якого біс... почала було вона.
Кац обернувся до неї.
Стули свій писок. Я й сам упораюсь. Я хочу, щоб оцей тип затямив, де саме йому варто відступитися. Тоді обернувся до мене й мовив: Ми вже певний час спостерігали за тобою. Ти ходив дивитися, як закатрупили Вессі, чи не так?
То й що з того? запитав я. Мені сяйнула думка, що, як цей тип і далі говоритиме, то я зможу від нього дещо дізнатися.
Ми зацікавлені у тому, щоби з'ясувати, хто тебе послав... зрозумій правильно, особисто ти для нас не цікавий... ми лише хочемо знайти того, хто тобі платить; адже тямиш?
Я поглянув на Блонді. Зараз я починав дещо розуміти.
А я думав, що ти була на боці Вессі, промовив я. Та, бачу, що помилявся. Вессі підставили, вся його справа шита білими нитками, і ти це добре знаєш. Оцей тип аж ніяк не приятель Вессі... то якого це біса ти маєш із ним справи?