Едді пішов у спальню йому час було збиратися в клуб. За ним увійшла Анна.
Як довго ти ще маєш намір плутатися з цією бандою Ґріссонів? вимогливо спитала вона. Як довго лизатимеш черевики тієї старої відьми?
Не починай усе знову, скрикнув Едді, натягуючи піджак. Із мене вже досить на сьогодні! Ситий тобою по горло!
Анна презирливо хмикнула.
Нікчема! І що я в тобі знайшла? Біжи ж бо, плазуй перед тою Ма!
Не кажи того, про що тебе не питають! заревів Едді. Досить уже мені твого гострого язичка! Зараз я тобі покажу, хто тут хазяїн!
Він раптом підскочив до неї та з розгону повалив на ліжко. Міцно притиснувши однією рукою, задер халат і почав боляче шмагати іншою.
Копаючись та пручаючись, Анна пронизливо кричала, неначе гудок паротяга. Едді хльостав її доти, доки рука не втомилася і не почала пекти, а сусіди не заходилися гамселити у стіни.
Полишивши її на ліжку, де вона звивалася і несамовито волала, Едді вийшов з квартири, грюкнувши дверима.
Феннер, котрий сидів у своїй машині навпроти підїзду, помітив, як Едді вийшов із перекошеним від гніву обличчям. Він пильнував, поки Едді всідався у «бюік» і заводив двигун.
Вийшовши з авто, Феннер зайшов у будинок і ліфтом піднявся на останній
поверх.
Ще до того, як натиснути на дзвінок, Феннер пересвідчився, що зі зброєю все гаразд, і аж тоді подзвонив.
За хвилину подзвонив знову. Дверей не відчиняли. Феннер нахмурився, адже був упевнений, що дівчина вдома. Чому ж вона не відчиняє? Він тримав, не відриваючи, великий палець на дзвінку доти, доки двері врешті не відчинилися. У дверях постала Анна обличчя перекошене від болю та люті, волосся розтріпане.
Чого дзеленькаєте, мов на пожежу? вигукнула вона. Ідіть під три чорти!
Анна спробувала зачинити двері, однак Феннер встиг підставити ногу.
Міс Борг?
Я нікого не приймаю! Валіть звідси!
Я від «Спюека, Андерсона і Харта», збрехав Феннер. Мене ви, напевно, таки захочете бачити!
Прізвища відомих бродвейських театральних агентів змусили Анну замовкнути. Вона витріщилася на Феннера.
Ви жартуєте? з підозрою спитала вона.
Навіщо це мені? немовби образившись, перепитав Феннер. Спюек бачив ваш номер минулого вечора. Розповів про вас Андерсону і якби Харт саме не посварився із Андерсоном, то він би і з ним поговорив. У мене є для вас пропозиція, міс Борг.
Якщо це розіграш... почала було Анна, але затнулася. «А що, коли це правда?» подумала вона. «Спюек, Андерсон і Харт» зацікавилися нею!
Ну що ж, гаразд, якщо ви не хочете цього обговорювати... сказав Феннер, роблячи крок назад. Але дозвольте сказати вам, крихітко, що вісім сотень стриптизерок цього міста все би віддали за таку пропозицію!
Анна більше не вагалася і навстіж відчинила двері.
Добре, заходьте!
Вона провела його у вітальню. Анна би вбила Едді за те, що він із нею зробив. Вона вже прикинула, яку шкоду він їй заподіяв. А що, як «Спюек, Андерсон і Харт» відразу ж запросять її на прослуховування? І цей хлопець просто зараз найме таксі та змусить її показати номер? Як вона тоді виглядатиме з усіма своїми синцями?
Чи хотіли б ви працювати в Нью-Йорку, міс Борг? спитав Феннер, вибираючи найзручніше крісло і всідаючись у нього. Чи вас тут щось тримає?
Анна широко розплющила очі.
У Нью-Йорку? О боже! Та я мрію про це! Тримає? Нічого мене тут не тримає!
Чи звязані ви контрактом із клубом «Парадиз»?
Лише потижневим.
Чудово. Присядьте ж, міс Борг, і заспокойтеся. Маю оповісти вам казку про сучасну Попелюшку.
Анна замислено всілася, але відразу ж підскочила із криком болю.
Сіли на щось гостре? зацікавлено спитав Феннер.
Стояти краще для фігури, озвалася Анна, намагаючись усміхнутися. У моїй професії мушу дбати про фігуру.
Розслабтесь, крихітко! Я із задоволенням дбатиму про вашу фігуру сам!
Послухайте, містере... почала було Анна. Якщо це розіграш...
Це не розіграш, міс Борг, спокійно відповів Феннер. У нас є один клієнт, в якого грошей більше, ніж клепок у голові. Він хоче фінансувати мюзикл на Бродвеї: ви ж розумієте, що це божевільний, але хто ж його зупинить. Він платить він же й замовляє музику; тож тепер йому потрібна зірка. Він наполягає на тому, щоби віднайти місцевий талант. Він заробив свої гроші у Канзас-Сіті та є дуже сентиментальним: хоче дати шанс стати зіркою дівчині саме з нашого міста. Поки що ви найкраща з них. Чи хочете ви скористатись цим шансом?
Очі Анни знову округлилися.
Чи хочу я? Ви справді гадаєте, що я можу стати зіркою Бродвею?
Останнє слово за вами. Спюеку залишиться тільки зателефонувати нашому клієнтові, розповісти про вас і справа залагоджена.
О боже! Я, певно, марю!
Я ж казав вам, що це історія про сучасну Попелюшку, чи не так? весело озвався Феннер. Річний контракт на Бродвеї, а потім Голлівуд. Перед вами велике майбутнє.
А коли я підпишу контракт? запитала Анна, вже прикидаючи, що негайно ж спакує речі і піде від Едді. Коли я зустрінуся зі Спюеком чи кимось із них?
Контракт буде готовий уже сьогодні пополудні. А завтра о цій порі ви вже обідатимете з містером Спюеком у Нью-Йорку.
А ви впевнені, що ваш клієнт захоче саме мене? раптом Анна почала нервувати. Хіба ж ви не сказали, що містер Спюек має спочатку зателефонувати вам?