Залишившись тепер лише у спідній білизні, Анна продовжувала наспівувати. Але відвідувачам вже було байдуже до її співу: вони впялися у вигини її тіла.
Наприкінці першого куплету вона зняла із себе бюстгальтер, наприкінці другого трусики. Тепер, лише в поясі для панчіх, вона почала кружляти між столиками, а світло невідривно слідувало за нею.
Вона таки гаряча штучка, подумав Едді, дивлячись, як Анна, завершивши номер, вклоняється і дарує всім повітряні поцілунки. Відвідувачі були від неї у захваті. Анна знову влізла у свою сукню, й нарешті спалахнуло світло.
Едді поглянув туди, де нещодавно сидів Дойл, і заціпенів: там нікого не було.
4
Невисокий міцний чоловяга приязно всміхнувся йому.
Я Джей Дойл, відрекомендувався гість. Міська поліція. Не зарано?
Заходьте. Я якраз пю каву, озвався Феннер.
Капітан мені звелів зайти до вас, пояснив мету свого візиту Дойл, кидаючи капелюх на крісло і сідаючи. Він сказав, що тепер ви займатиметесь справою Блендіш.
Феннер налив каву в іще одну чашку.
Та ніби так. Цукру?
Ні, дякую, Дойл запалив сигарету. Останні два місяці я пасу ту дівицю Борг: а раптом Бейлі схоче її навідати? Але капітан вважає, що я просто марную час. Тож відсьогодні ми припиняємо спостереження. Я приніс копії своїх щоденних звітів. Не думаю, що ви знайдете у них щось цікаве, але хтозна...
Він витяг із кишені пухкий конверт і передав його Феннерові.
Я саме мав намір зустрітися з дівчиною сьогодні вранці, сказав Феннер. Вона єдина ниточка, що веде до Райлі. Не можу повірити, що він отак її кинув. Щось мені підказує, що він таки сказав їй пару слів перед тим, як щезнути.
Ви лише згайнуєте час, зауважив Дойл. Ми допитували її впродовж багатьох годин. Райлі справді покинув її. І те, що вона тепер із Едді Шульцем, лише підтверджує цей факт: якби у Борг був хоч найменший шанс допомогти Райлі розтринькувати гроші Блендіша, то вона б і не глянула на Шульца.
І все ж я маю намір поговорити з нею. Мені просто ні за що зачепитися.
Будьте обережним, порадив Дойл. Переконайтеся спершу, що Шульца нема вдома. Той хлопець справді небезпечний.
Дякую за попередження.
Минулого вечора я був у клубі «Парадиз», провадив далі Дойл, хотів наостанок подивитися її номер. Це справді щось! Не думаю, що вона довго залишатиметься із Шульцем. У неї достатньо таланту, аби підкорити навіть Бродвей.
Мене дивує, як така банда, як Ґріссони, змогла відкрити настільки розкішний клуб. Шульбергові мав би зненацька «обломитися» чималий куш.
Так, я знав цей клуб ще тоді, коли ним заправляв Рокко. Бачили б ви «Парадиз» зараз! А чого вартує вигляд тих бандитів! Всі у смокінгах, окрім Сліма, той не змінився.
Феннер скривився.
Гіршого типа, ніж він, годі й знайти.
Так, похмуро всміхнувся Дойл. Вчора він мало не до смерті налякав мене. Поки та дівиця Борг танцювала, я вирішив, що це найкращий час роззирнутись довкола. Така можливість саме підвернулася, коли вимкнули світло. Я давно хотів глянути, що там, нагорі. Вхід нагору стерегла дівчина-гардеробниця, але мені пощастило: саме увійшло кілька хлопців, які почали здавати їй свої капелюхи. Один із них перекинув чашу для чайових. Гроші висипалися за стійку, і всі кинулися їх збирати. Тим часом я й прослизнув нагору. Наверху є сім кімнат. Шість із них спальні. Двері ж сьомої кімнати замкнені не лише на замок, але й на залізний засув. Це мене здивувало. Для чого ще й засув? Чутно було, як працює телевізор, але двері були зачинені зсередини. Я не мав часу роздивитися все як слід, бо номер Борг саме закінчився. Встиг лише добігти до сходів, коли почув за собою дивний звук. Озирнувся. Зачинені двері розчахнулися, й у прорізі став Слім Ґріссон. У руках він тримав ножик. Від такого видовища в мене аж тиск підскочив. Далі я не став чекати. Вмить злетів вниз, перестрибуючи через три сходинки. Гардеробниця глянула на мене так, наче узріла привида. Я продовжував мчати вперед. Коли дістався виходу, почув звук пострілу. Мене переслідував Шульц. Вибивайло хотів схопити мене, але я добряче вперіщив йому, відчинив двері і чимдуж помчав геть. Шульц біг за мною аж до головної вулиці, але потім повернув назад.
Хотів би я бачити, як ви бігли! вишкірившись, сказав Феннер. Скидається на те, що Ма Ґріссон влаштувала там бордель. Ви розповіли про це Бреннанові?
Так, але навряд чи він зможе щось зробити. Майже всі члени клубу впливові в місті люди. У нас ніколи не буде ордера на обшук такого закладу. Окрім того, клуб радше скидається на фортецю. Сталеві вхідні двері, на вікнах металеві жалюзі.
Як ви думаєте, що там, у зачиненій кімнаті?
І гадки не маю.
То де я можу знайти Анну Борг?
Вони із Шульцем знімають помешкання на Малверн-корт, озвався Дойл. Верхній поверх. Але будьте обережні не заходьте, якщо Шульц удома.
Коли Дойл пішов, Феннер витратив добру годину на те, щоб ознайомитися з його рапортами. Він справді небагато з них дізнався, окрім того, що Шульц завжди виходив з дому об одинадцятій та прямував у клуб. Анна ж йшла туди значно пізніше.
Феннер зателефонував Полі в контору.
Буду після першої, повідомив він. Маю намір побалакати з тією дівицею Борг. Ніхто не дзвонив?