Баґсі? перепитав Феннер. Послухай-но, Баґсі! У мене є для тебе робота. Так, саме та, яка тобі потрібна. Зайди-но до мене в готель і прихопи револьвер.
У барі Феннер замовив порцію віскі. Відчув, що після всіх вранішніх хвилювань йому просто необхідно випити. Чекаючи на Баґсі, дещо згадав, вийняв з кишені гаманець, але, витягнувши його, спохмурнів. І стиха сказав сам собі:
Дуже, дуже цікаво!
Гроші та документи він тримав у гаманці праворуч і добре пам'ятав, що ще вчора гроші були окремо, а папери окремо. Ретельно оглянув документи і перелічив гроші. Наскільки міг судити, все було на місці. Однак фото Керлі щезло з гаманця. Він ще раз обмацав усі відділення, але його там таки не було. Задумливо поклав портмоне в кишеню і допив віскі. Якщо хтось іще, крім Глорії, заходив до нього в номер, поки спав, то тепер він уже не зможе називатися Россом, бо той «хтось» бачив його ліцензію. Запалив сигарету, очікуючи на Баґсі. Прекрасно розумів, що допитуватися про щось у Глорії буде марнуванням часу. Вона вдаватиме, що їй погано це й усе.
Баґсі зайшов у бар із виглядом собаки, котрому пообіцяли кісточку. Одягнений був у сірий поплямлений костюм з малюнком «в ялинку» й зашмуляний фетровий капелюх. У петлиці піджака красувалася червона квітка, справляючи враження, ніби вона там і виросла.
Витерши рот обшлагом піджака, Баґсі задоволено озирав пляшки, вишикувані на стійці бару, наче наперед відчуваючи смак випивки. Феннер замовив йому великий кухоль пива, й обоє відійшли у дальній кінець залу. Коли нарешті всілися, Феннер сказав:
Послухай, хлопче, а чи не хотів би ти працювати на мене?
Зеленкуваті очі Баґсі розширилися.
Не розумію... протягнув він.
У мене є робота, яка, можливо, тобі сподобається. Нічого особливого, але матимеш за неї п'ятдесят баксів. Якщо все буде добре, то я заберу тебе, але мусиш розпрощатися з Карлосом.
То ти більше не працюєш не Карлоса?
Феннер заперечно хитнув головою.
Ні. Від його бізнесу смердить.
Баґсі почухав потилицю.
Карлосові це не сподобається, сказав він ніяково.
До дідька того Карлоса, махнув рукою Феннер. Якщо не хочу на когось працювати, то й не працюю.
Баґсі кивнув головою і зацікавлено спитав:
То як можу заробити своїх п'ятдесят баксів?
Це гарна робота, тобі сподобається. Пам'ятаєш дівку з «Ненсі В.»? Оту, гарненьку, фігуристу?
Баґсі ласо облизався.
Хіба таку забудеш? сказав він. Шикарна!
Зараз вона нагорі в моєму ліжку.
Баґсі від несподіванки пролив пиво. На його круглому обличчі проступив подив.
Він перепитав:
У твоєму ліжку?
Феннер кивнув.
Ну ти даєш! вигукнув Баґсі майже із захопленням. Певно, купу грошей вгатив, щоби затягти її в ліжко!
Феннер заперечно
хитнув головою.
Та ні, мені мало не довелося відбиватись од неї. Вона надто загаряча для мене.
Баґсі зі стукотом поставив кухоль на стіл.
Жартуєш? перепитав. Іти ще можеш так жартувати?!
Та ні, вона справді тут, нагорі.
Баґсі трохи подумав, а потім хрипко та довірливо прошепотів:
То чому ж ти відмовився? Вона кусається, чи що?
Феннер вирішив, що пора перейти до діла.
Поки що не можу розповісти тобі всіх подробиць, друже. Хіба те, що якийсь чолов'яга пальнув у неї і трохи попсував її бік. Цей хлопчина може завітати ще раз і виконати свою роботу краще. Тож хочу, щоб ти сидів коло неї і пильнував її.
Баґсі перепитав здавленим голосом:
І за таку роботу заплатиш аж п'ятдесят баксів?
Феннер поглянув на нього здивовано:
А що, мало?
Та це ж сущі дурниці я зробив би таке й задарма. Може, вона ще й «западе» на мене.
Феннер підвівся.
Добре, ходімо нагору, я вас познайомлю. Але не забивай собі голову дурницями. Просто сидітимеш коло її дверей, ок? Така дівка не має часу на усіляких там гангстерів. Хіба це не твої слова?
Дещо пригнічений, Баґсі пішов за ним слідом. Феннер постукав у номер та увійшов. Глорія лежала на ліжку в рожевій атласній нічній сорочці суцільні оборки та стрічечки. Хихикнула, коли Феннер зробив паузу, перш ніж заговорити.
Не сорочка, а просто мрія! сказала схвально. Ти сам її вибирав?
Феннер заперечливо крутнув головою.
Я знайшов тобі охоронця. Це Баґсі. Він буде поряд, охоронятиме тебе від поганих хлопців.
Глорія здивовано оглянула Баґсі з голови до ніг.
Щось він не подібний на хорошого хлопця, зауважила.
Прошу тебе, Баґс, познайомся з цією чарівною леді.
Баґсі спромігся лише на:
Господи Ісусе!
І остовпіло застиг у дверях.
Феннер зайшов у номер дальше і витягнув стільця в коридор.
Цей охоронець сидітиме тут і виконуватиме свою роботу, зауважив похмуро. За це я йому платитиму.
Він виштовхав Баґсі з номера та кивнув Глорії:
Тепер мені треба дещо зробити, а коли повернуся, буде невеличка розмова. Ти ж не засмучена?
І ще до того, як вона встигла відповісти, зник за дверима.
А ти берися до роботи, сказав він Баґсі, та не надумай заходити в кімнату. Жодних дурниць, ок?
Баґсі ствердно кивнув.
Та я б ні на що й не наважився з такою дамочкою. Господи! Від неї голова крутиться!
Якщо це твій єдиний недолік, то в нас усе вийде, мовив Феннер і спустився сходами у вестибюль.
Вийшовши з готелю, зачинився у телефонній будці й попросив з'єднати його з місцевим відділком ФБР. Після деякої затримки на лінії почувся голос Хосскісса.