Ви справді хочете знати? Я казала дівчатам, що лише змарную ваш час...Чесно, її довгі вії тремтіли. Я знаю, ви, хлопці, певно, гаруєте тут, як прокляті. Але дівчата... ну, вони сказали...
Все гаразд, Лепські починав нервувати і відчув, як прискорюється його пульс. Це ж моя робота. Не турбуйтесь про те, що витрачаєте мій чортів... тобто мій час. Просто скажіть мені.
Божечки! Ну і спека тут! Із цими словами вона підвелась, вигнулась, трохи відтягнула свою мініспідницю і знову сіла. Ви одружений, містере детектив?
Одружений, покірним голосом відказав Лепські.
Менді нахилилась до нього і довірливо прошепотіла:
Тоді ви зрозумієте: ці кляті одноразові трусики суцільні тортури.
У Лепські ледь очі з орбіт не повилазили.
Ваша дружина колись скаржилась на них? запитала дівчина.
Здавленим голосом Лепські відповів:
Менді! Ви скажете мені, чому ви тут?!
Ой, божечки! Вибачте. Не зважайте на мене. Я така незібрана. Ви справді хочете знати, не жартуєте?
Просто говоріть, попросив Лепські голосом, який не зміг би повторити і найкращий пародист.
Ну, я бачила того хлопця. Він був такий сексі, Менді нахилилась над столом, і декольте на її сукні опустилось настільки, що Лепські міг навіть розгледіти соски, які ледь не вистрибнули назовні. Я не те щоб упадаю за кольоровими. Не думайте, що я маю щось на не білих. Розумієте? Просто зазвичай вони мені не подобаються. Але бувають випадки... Хочу сказати, чоловік це ж і є чоловік, а той тип був справжнім красунчиком.
Лепські загудів так, ніби всередині нього розбурхали величезний бджолиний вулик.
Коли ви бачили його, Менді?
Одразу після тієї жахливої стрілянини. Вона розбудила мене я про стрілянину. Я почула усі ці крики. Менді підтягнула бретельку на ліфчику. Коли я прокинулась, то була ледь жива... У вас колись таке було? Знаєте, наче мертвий... повіки важкі... у голові паморочиться?
Лепські стиснув кулаки.
Ви бачили цього чоловіка на паркувальному майданчику?
Ну, там були люди, вони все стрибали довкола. Знаєте що?
Продовжуйте.
Так от, ці люди нагадували мені мексиканські боби. Ви, певно, знаєте такі штучки, що стрибають, коли їх розсипати, їх ще діти люблять.
Тепер Лепські видав звук, який нагадував гудіння, з яким циркулярна пилка розрізає дерево.
Менді витріщилась на нього.
Мама говорила мені, що коли робиш такі звуки, треба казати: «пардон».
Детектив опустив погляд у свої нотатки, опанував себе і після паузи заговорив:
Тож гаразд, люди стрибали довкола, як мексиканські боби. Що трапилось потім?
Цей бідолашний коп, тобто... офіцер поліції... лежав там. Мене знудило просто на місці. Уявіть собі! В мене ледь очі не повилазили! Потім я побачила, як із машини вийшов той красунчик!
Лепські відкинувся на спинку стільця. Він промугикав кілька тактів національного гімну, коротко видихнув, щоб якось заспокоїти себе.
Ви бачили чоловіка, який вийшов із машини, що стояла на парковці?
Менді округлила очі.
Я так і сказала, чи ні? Чи я щось інше сказала? Зізнаюсь чесно, я інколи сама не знаю, що кажу, вона підвелась зі стільця, кількома рухами поправила спідницю, за чим із цікавістю спостерігали
усі присутні, й знову сіла. Думаю, з вами такого не буває. Я про те, коли говориш щось і відразу ж забуваєш, що сказав. Але ви б і не переймались через такі речі, правда ж?
Лепські послабив краватку.
Правда.
Що ж, а от я переймаюсь. Це робить моє життя нещасним.
Ви говорили, що бачили чоловіка, який вийшов із машини, що стояла на парковці. Це те, що ви хотіли мені розповісти?
Дівчата сказали це те, що я повинна розповісти вам, вона стримала нервовий смішок. Правда, мені дуже прикро. Я знала, що дарма витрачу ваш час, але дівчата...
Ніхто не витрачає мій час. Я тут, щоб зібрати інформацію, сказав Лепські. Він швидко написав щось на аркуші, потім передав його дівчині. Тут сказано, що ви бачили, як кольоровий чоловік виходив із машини на парковці, де застрелили офіцера поліції Макнейла. Все правильно?
Вона короткозоро вчитувалась у написане, врешті кивнула.
Думаю, все правильно, але хіба ви не повинні були написати, що це моя машина? Акумулятор сів, і я не користувалася нею вже кілька тижнів?
Піт виступив на обличчі Лепські. Він зрозумів, що дуже втомився від людей, які приносили непотрібну інформацію, і ось зараз опинився за крок від того, щоб проґавити важливу зачіпку.
Чи не могли б ви повторити ще раз?
Менді повторила усе, що сказала.
Саме тому дівчата й намовили мене прийти сюди, але я їм говорила: в поліції подумають, що я божевільна.
Я зовсім не вважаю вас божевільною, заперечив Лепські. Просто розкажіть мені, що саме ви бачили.
Менді дивилась на нього широко відкритими очима.
Але ж я вже вам розповідала.
Я хочу почути все це знову.
Боже мій! Ви думаєте, це важливо?
Цілком можливо, відповів Лепські, промокнувши обличчя хустинкою. Можливо.
Гедлі виглядав блідим та напруженим. Він щойно поклав телефонну слухавку. Останні три години мер розбирався з безупинними істеричними вимогами своїх багатих друзів надати їм поліцейську допомогу. Вони панічно наполягали на особистому захисті, що неймовірно розлючувало Гедлі, тож побачивши Террелла, він видихнув із полегшенням.