Чейз Джеймс Гедлі - Хочеш жити? стр 15.

Шрифт
Фон

Мегітабель не пропита стара карга! Звичайно, вона може іноді хильнути, і так, я віддала їй твоє віскі, але, знаєш, Лепські, думаю, ти забагато пєш.

Лепські послабив краватку.

Скільки я пю не твоя справа! Ти думаєш...

Заспокойся! Я хочу, щоб ти вислухав! Керрол підвищила голос.

Ну звісно ж, звісно ж, Лепські куйовдив пальцями волосся. Можеш навіть не розповідати. Він зняв краватку і почав мяти її у руках. Ти пішла до неї, і за пляшку мого найкращого віскі вона витягла свою кляту магічну кулю і сказала тобі, хто вколошкав Маккуїна... Правда?

Керрол знизала плечима.

Саме це вона й зробила. Це може стати твоїм швидким проривом. Мегітабель побачила в кришталевій кулі вбивцю.

Лепські видав звук, схожий на гудіння пневматичної дрелі, жбурнув краватку на підлогу й почав тупцяти по ній.

Не влаштовуй сцен, холодно сказала Керрол. Часом мені здається, що ти просто розпещене дитя.

Лепські заплющив очі й врешті зміг опанувати себе.

Гаразд... Можливо, ти таки маєш рацію. Нехай... тепер давай забудемо про Мегітабель. Ти ж приготуєш мені кілька сандвічів? Краще з яловичиною, якщо ще лишилась.

Ти забагато думаєш про їжу, відрізала Керрол. Можеш, будь ласка, послухати уважно? Мегітабель бачила цього чоловіка! Він індіанець. Одягнений у сорочку з квітковим орнаментом, а з ним ще двоє хлопець і дівчина, але їх вона не змогла чітко розгледіти.

Та невже? глузливо запитав Лепські. Чомусь мене це не дивує. Щойно та стара пяничка дістається до пляшки, вона вже нічого не бачить чітко, він підвівся. Я піду поголюсь і зміню сорочку. Приготуєш сандвічі до того часу?

Керрол сплеснула руками. Бували моменти і зараз був саме один із таких, коли вона влаштовувала драми, не гірше за Лепські.

Ідіоте! Хіба ти не бачиш, що це зачіпка? Головна зачіпка! гнівалась вона. Чому ти такий вузьколобий? Я знаю, що Мегітабель стара, але вона має силу, вона медіум.

І це мене ти називаєш ідіотом? запитав Лепські, стримуючи себе.

Ти чув, що я сказала? Керрол шаленіла, очі її кресали блискавки.

Я чув, що ти назвала мене ідіотом, відповів Лепські. Я пішов переодягатись. Якщо лишилась яловичина, не відмовлюсь від сандвічів, з цими словами він поплентався до спальні.

Коли поголений, бадьорий після душу Лепські вийшов зі спальні в чистій сорочці, Керрол вже чекала з пакунком сандвічів.

З яловичиною? перепитав він.

О господи! Так!

З гірчицею?

Так.

Лепські посміхнувся.

Скоро побачимося, люба. Просто забудь про ту пяничку, він чмокнув Керрол у щічку й побіг до машини.

На нього чекала виснажлива нічка: обійти вулиці,

ставлячи запитання, навідати нічні клуби, до яких ходив Маккуїн, щоб разом з іншими детективами зрозуміти причину події, яка так налякала жителів Парадайз-Сіті. Страх накрив місто, ніби ядерний вибух.

Три

Компанію Джейкобі складали двоє молодих офіцерів поліції хлопці тямущі, але недосвідчені. Це були рудоволосий Дасті Лукас та присадкуватий Рокі Гамблін. Вони позіхали над купою звітів.

Ці хлопці тільки даремно стоптують черевики, зауважив Дасті, витягаючи черговий звіт із купи. Подумати тільки, це вже сорок третій звіт, і що він нам дає нічого!

Джейкобі розумів, що йому, як старшому, слід би було показати приклад молодим, тож він похмуро зиркнув на них.

Це робота поліції. У сорок четвертому звіті може трапитись саме те, що ми шукаємо.

Правда? вигукнули обоє поліцейських. Та кого ти намагаєшся обдурити, Максе?

Раптом задзвенів телефон.

Знявши слухавку, Джейкобі поглянув на засиджений мухами настінний годинник. Час 22:47.

Управління поліції, Джейкобі, проказав він.

Мені потрібна допомога, на тому кінці дроту був чоловік. Голос його звучав стривожено, але владно. «Сіґал», вулиця Біч-драйв. Пришліть когось швидко.

З ким я говорю? запитав Джейкобі, шкрябаючи адресу в своєму нотатнику.

Малкольм Ріддл. У мене тут мертва жінка. Пришліть когось швидко.

Джейкобі відомі були імена найвпливовіших людей міста. Малкольм Ріддл був президентом яхт-клубу, директором оперного театру, а його дружина була сьомою у списку найбагатших жінок Флориди. Тож Малкольма Ріддла можна було зарахувати до впливових осіб.

Так, містере Ріддл, Джейкобі виструнчився на стільці. Офіцер зараз приїде до вас, промовляючи це, він уже дивився на електронну схему, яка відображала місцезнаходження патрульних машин. Можете надати більше деталей?

Це вбивство, рішуче заявив Ріддл і поклав слухавку.

За секунду Джейкобі вже говорив із офіцером патрульної поліції Стівом Робертсом, який патрулював територію поблизу Біч-драйв.

Стіве, негайно рушайте до маєтку «Сіґал» на Біч-драйв, наказав він. Малкольм Ріддл повідомив про вбивство. Я зараз звяжусь із відділком убивств. Просто послідкуйте там за всім, доки вони прибудуть.

Слухаюсь, відповів Робертс, хоча в голосі його чулися нотки страху. Я вже їду.

Наступні кілька хвилин Джейкобі не випускав із рук телефонну слухавку; двоє новобранців, навіть не кліпаючи, стривожено спостерігали за ним. Спершу він зателефонував Бейґлерові, який саме збирався лягати спати. Бейґлер, щойно зачувши, що справа повязана з Малкольмом Ріддлом, наказав Джейкобі телефонувати Терреллові.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке