Кітсон не тренувався уже кілька місяців, тож його м'язи втратили пружність. Удар паралізував тіло юнака. Він упав на коліна, втративши дар мови. Біле полум'я болю пронизало його.
Блек відступив назад із жорстокою посмішкою.
Тепер ми квити, довбню. Не розпускай зі мною рук, а то ще більше шкодуватимеш. Вези машину до Джипо, і то швидко.
Він пішов до «Лінкольна», лишивши Кітсона стояти на колінах. Голова молодика звисала, доки він силкувався вдихнути легенями хоч трохи повітря.
Йому знадобилося кілька хвилин, аби відійти від наслідків удару. Зрештою юнак підвівся й рушив до «ем-джі». Кожен крок давався йому з болем. Мозок палав від приниження й поразки.
«Сам напросився, подумав він, їдучи темними провулками до майстерні Джипо. Але наступного разу все буде інакше». Він не сумнівався: на них із Блеком ще чекає остання сутичка. Ось уже кілька місяців Блек постійно бере його на кпини. А якщо Ед вважає, що зможе вкрасти Джинні, то йому доведеться подумати про це ще раз. Блек чекав на удар від Кітсона, а тому й переміг. Потрібно буде триматися на віддалі від його руйнівної правиці. Вони заскочили одне одного зненацька, але тепер будуть напоготові.
Поки Кітсон їхав до Джипо, Морґан повертався додому на головну вулицю містечка. Він думав тільки про майбутню справу. Френк знову і знову обмірковував план, ставлячись до роботи куди серйозніше, ніж троє інших. «Це буде моєю останньою справою», вирішив він, втискаючи авто в насичений трафік.
Дощ уже припинився, але дороги ще були слизькими й виблискували у світлі фар, тож Морґан кермував обережно.
Щойно вони загребуть гроші, банді доведеться розділитися. Френк уже підготував собі шлях до відступу: у нього в гаманці лежав квиток на літак до прикордонного міста між Мексикою і Каліфорнією. Особливий квиток, без фіксованої дати, який давав змогу сісти на будь-який літак й у будь-який час. Морґан уже забронював там сейф, куди збирався покласти свою частку грошей. Потім він перетне мексиканський кордон і чекатиме. Коли відчує себе у безпеці, почне скуповувати облігації на пред'явника. А щойно переведе двісті тисяч в облігації, то весь світ буде не лише у нього в кишені, а й біля ніг.
Рожевих окулярів щодо цієї справ Морґан не мав: він знав, що його шанси на виживання п'ятдесят на п'ятдесят. Опір буде жорстким. Поліція та армія залучать достобіса людей і використають усю свою хитрість, аби повернути гроші. Морґан недовіряв ні Блеку, ні Кітсону, ні Джипо. Доки він керує ними, ті поводяться як слід, але варто спустити повідець і їхні шанси втекти знизяться до мінімуму. Френка дратувала думка, що, організовуючи викрадення мільйона доларів, він отримає лише п'яту частину. Він не сумнівався: решту грошей поліція таки поверне собі. Можливо, лише за винятком частки Джинні.
Дівчина інтригувала його, але водночас і непокоїла. Її план із пограбуванням броньовика був чудовим і навіть бездоганним. Морґан повірити не міг, що вона сама його розробила. Якщо ні, то хто ж тоді стояв за нею? Може, вона надурила когось? Френк вирішив, що це не його
справа. Джинні принесла йому план, а він ним скористається. До того ж вона взяла на себе найскладнішу частину роботи.
Морґан знизав плечима й насупився. А тоді, викинувши Джинні з голови, знову зосередився на плані.
Розділ шостий
І
За дві години справа, яку вони все обговорювали та обговорювали, аж доки у нього не заболіла голова, розпочнеться. Йому доведеться використати усі свої навички, вміння та майстерність проти найскладнішого у світі замка. Джипо було млосно. А що, як він не впорається? Від думки про розгніваного Морґана італієць здригнувся.
У спробі заспокоїти нерви Джипо підійшов до жерстяної миски, налив туди холодної води й умився. Порізавшись кілька разів під час гоління, він тривожно відзначив, що руки у нього ледь тремтять. Аби відчути, як стають на місця циліндри замка та впіймати їх у правильний момент, потрібно прокручувати диск по мікрону за раз. А для цього потрібні міцні, як залізо, руки.
Позираючи на свої тремтливі пальці, Джипо глибоко вдихнув. «Ти маєш вгамувати це збудження й тривогу», сказав він собі. Італієць завжди пишався чутливістю своїх пальців і твердістю рук. Та якщо він і далі нервуватиме, то замка йому точно не здолати.
Джипо поглянув на стіну, де висіло подароване матір'ю розкішно прикрашене розп'яття. «Може, час помолитися», подумав чоловік. Зробити те, чого він не робив багато років.
Однак коли Джипо став на коліна перед розп'яттям і склав руки, як його вчили, то виявив, що забув слова молитви. Він збагнув, що не може просити про допомогу саме тоді, коли збирається скоїти щось свідомо неправильне, тому лише безладно помимрив щось, промовляючи тільки одне: «Пробач мені».
У кімнаті на околицях міста Кітсон щойно виліз із ліжка і взявся готувати каву. Він відчував, як страх холодними кігтями впився у нього.
Ніч минула важко: Алекс весь час хвилювався і крутився у ліжку. Та усе вже було вирішено. О восьмій почнеться їхня справа, і вороття назад не буде. Лише думка про дні, які він проведе з Джинні, не дозволяла йому поскидати свої скромні пожитки у валізу і дременути з міста подалі від Морґана.