Ось така справа, сказав Вінтер, коли Гундлах сів перед ним у крісло. Ви зробили правильний висновок, на інше я й не сподівався. Так, цього разу й ми попались. Учора ввечері, точно опівдні за місцевим часом. І просто в центрі столиці.
Є жертви?
Здається, поки що немає. Пан Дорпмюллер, очевидно, дотримувався нашої вказівки не чинити в таких випадках опору. Ці слова Вінтер сказав тихо, схиливши набік голову і дивлячись униз, можливо, тому, що викрадену, навіть коли вона ще жива, жертву слід поважати й журитися з цього приводу. В нього були маленькі щільно посаджені очі, між бровами залягли дві тоненькі лінії клопотів і розчарувань, які ставали ще глибшими, коли він з ким-небудь не погоджувався. Опущені куточки рота й тоненька верхня губа надавали обличчю неприємного виразу.
А тепер докладніше, по хвильці озвався він. Вимога надійшла нам ще сьогодні вранці, ми повинні сплатити півтора мільйона доларів Чималу суму заберуть також оголошення в газетах це теж одна з умов.
Я повинен узяти це на себе? запитав Гундлах.
Та ні, це зробить швейцарське агентство. Як ви могли подумати! Буде складено такий собі патетичний текст, перекладено різними мовами світу й надруковано в різних газетах. Для цієї суто технічної роботи мені вас просто шкода турбувати, додав Вінтер, намагаючись загладити свій докір. Це не наше діло, воно надто дрібне.
Звичайно. Але що ж тоді маю робити я?
Вам доведеться летіти туди; по можливості, навіть сьогодні.
Гундлах не відповів; новина була надто несподіваною, хоч він і чекав чогось подібного. Гундлах відчув, що Вінтер нетерпеливиться, й поглянув на нього з ледь помітною посмішкою, самовпевненою і разом з тим люб'язною. Гундлах досяг чималих успіхів у своїй професії, що додавало йому почуття власної гідності. Але ж чи варто кидати виклик? Вінтерові очі він ніколи не любив, їхній погляд здебільшого був трохи цинічний. Сьогодні очі були ніби й байдужі, проте хитрі Гундлахові здалось, ніби Вінтер хоче його налякати. Але Гундлах не дасть йому такої втіхи. Вінтер полюбляв наганяти страх, показувати свою владу, але зрештою хотів мати поряд рішучих і сильних помічників.
Гаразд, пане директор. Я негайно забронюю місце на найближчий рейс. А як з грошима для викупу?
Доведеться все сплатити. Будь-яке зволікання ризиковане Дві третини, між іншим, компенсує страхове агентство.
Я хотів спитати інше: як туди перешлють гроші і як я їх віддам. Акредитивом чи чеком для нашого банку в Сан-Сальвадорі? Чи, може, там, крім Дорпмюллера, ще хтось має таку суму? Отже, в якій формі
Ні в якій. Це вас не стосується. Ми домовились з американським детективним бюро, воно владнає фінансову частину справи, там працюють фахівці, викупи їхній профіль. З ними ви почнете співробітничати на місці; докладні пояснення знайдете в оцих документах.
Гундлах помацав зелену папку, що лежала на столі шефа, але не наважився її розгорнути.
Повідомлення агентства, напевне, вже є, думаю, що воно буде надруковано в сьогоднішньому номері «Тагесшау», проте ми повинні дотримуватися секретності, почув Гундлах хриплий голос Вінтера, Зрозуміло? Здається, я все пояснив.
Одна деталь незрозуміла: в чому саме полягає моє завдання, якщо цю роботу виконає детективне бюро?
Ну, коли говорити відверто, ваше відрядження є своєрідним жестом. У нас там є кілька надійних людей, американські детективи, безсумнівно, добрі фахівці, але ж ми зобов'язані особисто урочисто зустріти потерпілого. І це зробите ви, як представник керівництва фірми. Зрозуміло?
Урівноваженість Вінтера навіть дивувала, він сидів у кріслі, надійно захищений своїм жиром, ніби панцирем, уособлена непохитність всесвітньовідомого концерну. І хоч як Гундлахові було неприємно усвідомлювати себе й викраденого Дорпмюллера лише як звичайні шахові фігури, але він подумав, що було б нерозумно хвилюватися через це. Такий випадок не повинен впливати на нормальний хід справ. А для Дорпмюллера буде організовано, що належить; більше того: все робиться не похапцем, а розважливо, як звичайнісінька буденна справа.
А втім, якщо виникнуть ускладнення, орієнтуйтеся самі, ми розраховуємо на вас, закінчив Вінтер, підводячись і надаючи своїм професійним напучуванням видимої сердечності. Пам'ятайте, пане Гундлах, ми вважаємо вас певною мірою аварійним майстром, нашим надійним помічником. І при виборі кандидатури ми саме й враховували ваші особисті якості Отже, бажаю вам і нам, щоб там усе обійшлося як слід. До побачення й щасливого вам польоту!
А чому ж тоді така квапливість? «Розважливо й без поспіху», говорив йому Вінтер, ніби даючи вказівку на оптову закупівлю, хоча покупець мав сам за все відповідати. Але Гундлах сумнівався, чи цього разу все мине гладенько, дарма що викрадачів, крім оголошень у газетах, цікавили тільки гроші. Навіть звичайні переговори легко затягуються, але ж тут ідеться про злочин, потрібна обережність. Він багато наслухався про всілякі викрадення й тепер передчував, що навряд чи можна розраховувати на негайне визволення жертви. Хіба що американці досягли в цій справі якихось зрушень і можуть скоротити процес викупу до двох-трьох днів?