Прокинулась вона, коли машина досить різко стала. Білявий хлопець рвучко підвів голову з її плеча й стрепенувся. Ярвен хотілося протерти очі, але ж руки в неї були звязані.
Виходьте, розімніть ноги! сказав водій. Голос його лунав бадьоро.
Обидва хлопці вийшли з машини, водій розвязав Ярвен руки й ноги і промовив:
Ти, звісно, можеш спробувати втекти, але забіжиш, гадаю, не далеко. Ми бігати вміємо. До того ж нас троє.
Ярвен з подивом усвідомила, що вже не відчуває жодного страху. «Так ніби страх, коли довго не минає, може розвіятися сам собою», подумала вона й глибоко вдихнула прохолоду раннього ранку. Не лишалося нічого іншого, як просто чекати.
Машина стояла на невеличкому камяному плато над водою. Унизу під ними виднілася дзеркальна гладінь моря, з якого на обрії саме вставало червоне сонце, помалу повертаючи всьому довкола первісні кольори. Ніч минула.
Слухайте сюди, сказав чоловік.
Обидва хлопці, що досі, як і Ярвен, стояли край плато, спостерігаючи схід сонця, обернулися до нього. Ярвен і далі дивилася в бік моря. Вона розуміла, що чоловік звертався не до неї. А проте нашорошила вуха.
Ми з ним домовилися зустрітись біля порома. Доведеться йому довіряти, іншого виходу в нас немає. І все ж таки спершу я піду сам.
А потім? спитав смаглявий хлопець.
Коли буду певен, що журналіст нікого за собою не привів, візьму його до вас у машину, відповів чоловік. Покажемо йому обох справжню принцесу й фальшиву. Ярвен розповість йому свою історію. Коли народ дізнається, що його ошукали, що принцесою на її день народження насправді була не Малена, то чи віритиме він тоді Норлінові в усьому іншому, що той стверджує? Він зітхнув і повів далі: Ми вже не в змозі стати на перешкоді тому закону. Та, може, пощастить вплинути на
настрої в країні так, що віце-королю стане важко ухвалювати такі закони. І він бодай не зважиться вже вводити на північ війська. І північ знову піднесеться духом. І Нагіра побачить Він примовк.
Побачить, що можна ще досягти чогось і без терору? спитав смаглявий хлопець.
Я на це сподіваюся, відповів чоловік.
Але хто надрукує чи передасть по радіо його матеріал? спитав білявий. Після всього, що ти мені розповів Яка газета? Яка радіостанція?
Чоловік помовчав, тоді тихо сказав:
Ми мусимо довіряти журналістові. Бодай цьому одному. Досі він був на нашому боці. До того ж це досить цікава історія. Іншої ради я не бачу.
Потім чоловік пояснив, що вони мають робити, якщо він не повернеться.
Але ж ти кажеш, що йому можна довіряти! вигукнув білявий.
Коли втікаєш, довіряти не можна нікому, відповів чоловік. Якщо до вечора не повернуся, сховайтесь у лісі. Вони, звісно, візьмуться потім шукати й вас. Якщо мене катуватимуть, я не певен, чи витримаю. Може статися так, що я вас викажу. Він звів на них пильний погляд. Ніхто не знає, що може виказати під тортурами. Але над ранок, коли рибалки виходитимуть у море, повз цю бухту пропливе в своєму старенькому деревяному човні без сигнальних вогнів Нанук. Про це вже домовлено. Подасте йому сигнал кишеньковим ліхтариком, і він причалить до берега. І переправить вас на північ.
А потім? спитав білявий. А що потім?
Не думай про це, промовив чоловік. Адже ми ще маємо надію, що в цьому потреби не буде.
Після того, як машина зникла в лісі, звязувати Ярвен руки й ноги вдруге хлопці не стали. Вони лише час від часу позирали в її бік та про щось перешіптувались. А згодом і взагалі почали вдавати, ніби Ярвен поряд нема зовсім. Мабуть, почувалися досить упевнено.
Тим часом сонце вже підбилося над головою, і потеплішало. «Звідки вони знають, як мене звати?» раптом спало на думку Ярвен. На водяній поверхні північніше вона помітила край неба темну смужку. Там був, мабуть, північний острів.
Може, того вечора, коли цей хлопець проник до парку в Естерлінді, він підслухав розмови в маєтку, в яких ішлося про неї, і тому й знає її імя? А хто така Нагіра?
Над полудень Ярвен завважила, що хлопці занепокоїлись і почали поглядати то на свої годинники, то на сонце, а смаглявий заходився переконувати в чомусь білявого. Один раз вони підійшли до того місця, де на плато сиділа, згорнувшись калачиком, Ярвен і надолужувала прогаяний уночі сон. Вони спинилися так близько, що чути було навіть уривки їхньої розмови. А також імена, якими хлопці звертались один до одного.
Про те, що старшого й нижчого на зріст звали Йоас, Ярвен уже знала. А білявого він називав Малі.
Зненацька Ярвен прокинулась, ніби й не дрімала. Вона пригадала, як Йоас стояв під балконом і кликав її. Він гукав: «Малі!» І вона здогадалась, кого він мав на увазі.
Ярвен пильно придивилася до білявого хлопця. І раптом збагнула, чому його обличчя здалося їй таким знайомим.
На, сказав смаглявий, неохоче простягаючи Ярвен окраєць хліба. Ліронові не сподобалося б, якби ми морили тебе голодом.
Ярвен на хлопця навіть не глянула. Вона вже давно збагнула, що всі троє її викрадачів гадають, нібито вона заодно з віце-королем і в змові проти півночі, а також проти принцеси. Кілька разів вона спробувала забалакати з Йоасом та Маленою, але ті щоразу різко її уривали.