Ярвен зашарілася. «Принцеса не має права робити цього, промайнуло в неї. Якщо спробуєш допомогти комусь підвестися, ту людину одразу поймає страх. Але нарешті бодай хтось тут схожий на мене, нарешті бодай у когось тут темні коси!»
Ваша королівська високосте! звернулась до неї дебела жінка, з-під високого кухарського очіпка в якої вибивалося кілька рудуватих кучерів. Каїра в нас ще тільки недавнечко, це дурне дівча щойно вийшло з північноскоґландських лісів. Прошу вас, пробачте їй! А ми всі тут, на кухні, зичимо вам чудового-пречудового дня, а наступний рік нехай нехай Вона затнулася. А тоді заговорила так швидко, що почала аж збиватися. Нехай наступний рік, ваша королівська високосте, буде багато-багато щасливіший, ніж цей, що минув. Ваше високосте, ви все подолаєте! У мого небожа мати померла, як йому було лише одинадцять рочків
Ярвен вражено дивилася на жінку, нічого не розуміючи. З її слів вона втямила тільки, що всміхатися цієї хвилини було б недоречно.
Кухарко, голубко, нам ніколи! втрутився нарешті Гільґард. Принцеса від щирого серця дякує за добрі побажання. Дякує всім вам! Але зараз нам справді треба поспішати нагору, віце-король чекає!
Ярвен усміхнулася. Нарешті для цього настала-таки, безперечно, слушна мить. А надто тепло вона всміхнулася до смаглявої дівчинки, що, роблячи кніксен, забила собі коліно.
«Тепер я справді принцеса Малена Скоґландська, подумала Ярвен, і душу її сповнило щасливе почуття. Щойно тут усе скінчиться, треба буде зателефонувати мамі, ще доти, як сьогодні ввечері вилечу додому. Я принцеса Малена Скоґландська й почуваюся в цій ролі зовсім
не погано, так, наче ніким іншим ніколи й не була, а отою соромязливою Ярвен з нікудишніми косами, нікудишнім обличчям і нікудишньою фігурою й поготів. І тепер мені навіть однаковісінько, що вийде з того фільму. Важливо лише те, що оце тут відбувається: ніхто з тих, кого я знаю, ніколи в житті нічого такого не зазнавав. Це найбільше чудо, яке зі мною будь-коли ставалося!»
Ярвен! радісно промовив віце-король. Разом з режисером він стояв з коньячною чаркою в руці за масивним письмовим столом. О, який чудовий у тебе вигляд!
Ярвен здригнулася. Вона чекала, що він знов підійде, погладить її по щоці, бурмотітиме, затинаючись, її імя. Але віце-король так і стояв у другому кінці кімнати й лише всміхався до неї.
Ти вже знаєш, що тепер буде далі! провадив він. Зараз ми з тобою вийдемо на балкон, услід за нами Тяркс, Гільґард і Больштрем, а також, звичайно, особиста охорона. Одне слово, тривожитись немає чого: майже в кожному вікні сидить снайпер, та й унизу достатньо людей зі служби безпеки. Будь певна, у перших рядах, відразу за поліцейським кордоном, стоять, по суті, лише вони. Північним скоґландцям ми відвели тільки спеціальні зони досить далеченько позаду, ми не можемо заборонити їм прийти, та, мабуть, робити цього й не варто. А ті, хто хоче привітати тебе з днем народження привітати Малену, вони люди лояльні, годі й сумніватися.
Принаймні ми на це сподіваємося, процідив крізь зуби Гільґард.
Ярвен звела погляд на віце-короля. Їй невтямки було, про що він каже. Та для її ролі це, запевне, й не мало значення, а то Тяркс чи Гільґард уже давно їй усе пояснили б.
Та не тривож ти ще й дівчинку! мовив Больштрем знову з тією самою усмішкою, про яку Ярвен нарешті здогадалася, чому вона видавалась їй такою нещирою: такі усмішки показують у телевізійній рекламі. Ярвен, коли ви вдвох уже стоятимете на балконі ти й віце-король, то спершу ти лише просто помахуватимеш людям рукою й киватимеш головою. Вони радітимуть і в захваті кричатимуть: «Слава, слава Малені!» або щось таке. Ти якийсь час слухатимеш, усміхатимешся й раз у раз помахуватимеш рукою та киватимеш головою. Зрозуміла?
Пан Гільґард і пані Тяркс це вже розучували зі мною, відповіла Ярвен.
Режисер кивнув головою й повів далі:
Тоді перейдімо до тієї частини, де тобі вперше доведеться грати по-справжньому й робити таке, що дівчинці в твоєму віці, як зважити на брак досвіду, дається не легко. Але ти, звісно, розумієш: такі сцени у фільмі траплятимуться часто, і тому вирішальне значення має те, чи зможеш ти зіграти їх переконливо. Після того, як ти певний час помахаєш ручкою тобто повсміхаєшся, помахаєш ручкою та покиваєш голівкою, Норлін, тобто віце-король, раптом ступить до тебе і обійме. Таке не передбачено жодним протоколом, але віце-короля і його небогу повязують надзвичайно щирі взаємини, і про це знає й народ, він цього жесту очікує. Тоді ти прихилишся голівкою йому до грудей і пригорнешся до нього, так ніби шукаєш захистку. Так зробила б і сама принцеса. Іноді у фільмах юним принцесам навіть доводиться когось цілувати, але ми цього, обіцяю тобі, не вимагатимемо. Одначе уяви собі: Норлін єдина рідна людина, яка ще лишилася в тебе на цілому світі, єдина й найдорожча тобі. Десь отак ти й маєш поводитись, Ярвен. Ми за тобою спостерігатимемо: Гільґард, Тяркс і я.
Ярвен кивнула головою. Вона знову відчула внутрішнє напруження. Якби це був хтось інший, а не Норлін Адже вона знала, що загалом у фільмі не можна обійтися й без таких сцен, усе це лише гра, а не правда, актриси грають таке щодня. Та саме цей віце-король, який так дивно поводиться