Я хочу додому, озвалася по хвилі вона. Адже ми виснемо тут уже добрих години три, не менше.
Тіно! гукнула зі сходів жінка. Другий тур!
Тіна підвелася.
Нарешті! прошепотіла вона. Я тобі потім зателефоную! Мені ж бо кортить знати, чи ти
Бувай! кинула Ярвен і помахала рукою.
Вона ще ніколи не була в кегельбані сама. Скільки ж це разів вони приходили сюди на всілякі дні народження? Двічі вона збивала всі девять кеглів, але частіше лише по одному. З мамою в цю гру Ярвен ніколи не грала. Та навіть не розмовляючи з нею про це, Ярвен знала: кеглі не та розвага, яку можна назвати комільфо.
Тепер, коли всі розійшлися, світло зі стелі раптом здалося надто яскравим, а натерта підлога подряпаною, просто-таки жалюгідною.
«Ніколи не можна лишатися самій там, де зазвичай розважаєшся й веселишся разом з усіма, подумала Ярвен. Таке місце раптом починає пригнічувати.
Як ото ярмарок уночі, коли завмирають каруселі».
Вона глянула на годинника. Мама додому ще не повернулася. Їй узагалі не варто знати про цю історію. Ярвен може покласти всьому край навіть у тому разі, якщо пройде другий тур. Власне, чи вона справді хоче зніматись у фільмі? А втім, мама їй однаково не дозволить. Та ще й розгнівається, як почує, що Ярвен усупереч її волі пішла на цей кастинг.
Ярвен Шенвальд! вигукнула зі сходів пані Тяркс.
Ярвен підхопилась на ноги.
Троє кіношників у залі здавалися тепер такі самі виснажені, як і вона.
Ярвен, промовив, однак, весь сяючи, Гільґард, сподіваюсь, у тебе ще все гаразд?
Ярвен кивнула головою.
Річ у тім, що в нас є для тебе гарна новина! додав він і підморгнув.
Ярвен наморщилася. Може, їй бодай цього разу нарешті скажуть що-небудь продекламувати.
Ти пройшла! сказав Гільґард. Ти перемогла! Щиро вітаємо!
Пройшла? збентежено перепитала Ярвен.
Так, ти пройшла в останній тур! додав Рупертус. Він уже відклав камеру й вимкнув прожектора.
І шанси в тебе, Ярвен, чудові, усміхнувся Гільґард. Для всіх нас трьох ти кандидатка номер один. Звичайно, остаточне рішення ухвалюємо не ми.
Я? злякано прошепотіла Ярвен. Я дістану роль? Я краща за Тіну? І за Бріту?
Вона мала б радіти. Натомість відчула, як у ній наростає паніка.
Обидва молодики спершу перезирнулися, потім перевели погляди на пані Тяркс і помовчали. Нарешті Гільґард озвався:
Чому тобі не віриться? Адже ми ще перед цим казали тобі
Але ж мати не дасть на це дозволу, годі й сумніватися! промовила Ярвен. Вона не хотіла навіть, щоб я йшла на цей кастинг!
О, нам це не вперше! зневажливо махнув рукою Гільґард. Таке трапляється часто, повір мені! Та коли згодом матері довідуються, що їхнє дитя пройшло конкурс що його відібрали на роль одне з-поміж кількох десятків чи сотень претендентів
Адже кастинг для цього фільму ми проводимо не лише тут! укинув Рупертус.
Тяркс осудливо зиркнула на нього.
тоді матері зазвичай так пишаються, що вже не мають нічого проти, доказав Гільґард.
Ярвен хитнула головою й прошепотіла:
Але не моя мати.
Нараз на неї накотилася хвиля відчаю. Адже ішлося зовсім не про фільм, ішлося не про те, щоб стати кінозіркою. Вона ще навіть не була певна, чи цього взагалі дуже хотіла. Йшлося про те, що мама ніколи їй нічого не дозволяла, що мама завжди їй усе псувала, навіть тоді, коли її вибирали одну з-поміж кількох сотень дівчат. А також про те, що так триватиме завжди, все життя.
А знаєш що? звернувся до неї Гільґард. Ось візьмемо поїдемо зараз до тебе додому й побалакаємо з нею. От буде сміху!
Ярвен покрутила головою й відповіла:
Вона ще на роботі.
Тоді їдьмо до неї на роботу! сказав Гільґард.
Він говорив дуже впевнено, і на якусь мить Ярвен майже повірила в те, що з цього щось вийде.
Вона розгнівається, пробурмотіла Ярвен. Вона не любить, коли їй заважають.
Кіношники перезирнулися.
Розумієш, озвався Рупертус, це лише
Нам треба побалакати з нею ще сьогодні, сказав Гільґард. Тому що остаточне рішення має бути ухвалене вже наприкінці цього тижня, а ухвалюємо його не ми.
Ярвен нічого не розуміла.
Режисер, певна річ, теж захоче сказати своє слово, озвалася Тяркс. Схоже, вона все ще сподівалася, що режисер зупинить свій вибір на якійсь іншій дівчині. А також продюсер. Остаточне рішення ми, звісно, не можемо ухвалити тут, у якомусь провінційному заїзді! Для цього нам доведеться летіти на кіностудію.
Летіти? прошепотіла Ярвен.
Зала в неї перед очима пішла обертом. Тремтячими пальцями Ярвен розстебнула ранця, дістала останнього свого бутерброда й відкусила. Хліб уже зачерствів, і краї обох скибок позадиралися. Та помалу Ярвен заспокоїлась.
О, та в тебе, бачу, вовчий апетит! вигукнув, засміявшись, Гільґард. Звичайно, треба летіти. А то чому ж ми цей кастинг влаштували саме в пятницю, як ти гадаєш? Щоб одразу після нього полетіти з нашою кандидаткою на кіностудію і до кінця вихідних остаточно все зясувати.
Он як! промурмотіла Ярвен.
Для неї це означало остаточний кінець.