Лі Бардуґо ДЕВЯТИЙ ДІМ
Ay una moza у una moza que nonse espanta de la muerteporque tiene padre у madre у sus doge hermanos cazados.
Caza de tre tabacades у un cortijo enladriado.
En medio de aquel cortijo havia un mansanale
que da mansanas de amores en viemo у en verano.
Adientro de aquel cortijo siete grutas hay fraguada.
En cada gruta у gruta ay echado cadenado...
El huerco que fue ligero se entrb por el cadenado.
La Moza у El Huerco
Є дівчина, дівчина, котра не боїться смерті,Адже в неї є батько, у неї є мати, є дванадцять мисливців-братів,
Триповерховий дім, і ферма, й стодола,
Посеред ферми яблуня, що родить чудово
І влітку, і взимку.
На фермі є сім печер,
І кожна з тих печер за замком...
А смерть стала світлом і прослизнула в замкову шпарину.
Дівчина і смерть, сефардська балада
Пролог Рання весна
Вона чула клацання годинника на камінній полиці, спів дзвіночків, коли у двері крамнички внизу, що ось-ось мала зачинитися, заходили або виходили покупці. Таємні кімнати над крамничкою члени Лети з любовю називали Халупкою, а торговельне приміщення внизу в різний час було взуттєвою крамницею, магазинчиком туристичного спорядження й цілодобовим мінімаркетом «ВаВа» з власною стійкою «Тако белл». Щоденники членів Лети за ті роки повнилися наріканнями на сморід пересмажених бобів і цибулі гриль, що проникав крізь підлогу, аж до 1995-го, коли хтось начарував Халупку й затильні сходи, що вели до провулку, тож там завжди пахло кондиціонером
нестерпна, а тепла приглушена пульсація в тілі, що підпалювало себе ізсередини, стала майже рідною. Можливо, у неї починається лихоманка й марення.
Вона подивилася на вигин ребер, на сині вени, схожі на обвислі лінії електропередач, на синці, що вже почали вицвітати. Шкіра на губах потріскалась. Алекс подумала про своє імя, написане чорнилом на берегах брошури, третій випадок.
Результати безумовно неоднозначні, сказала вона, налякавшись власного хрипкого голосу. Засміялася, і водостік, здалося, фиркнув їй в унісон. Мабуть, її вже лихоманило.
У флуоресцентному світлі ванної кімнати дівчина торкнулася країв укусу на боці й занурила пальці в рану, стискаючи плоть коло швів, аж поки біль не огорнув її, наче мантія, і не настала така бажана втрата свідомості.
Це було навесні. Але негаразди почалися темної зимової ночі, коли померла Тара Гатчинс, і Алекс досі вважає, що могла б уникнути цього всього.
«Череп і кістки» найстаріше таємне товариство, перший з восьми Домів Серпанку, заснований 1832 року. Кістяники можуть похизуватися більшою кількістю президентів, видавців, промислових магнатів і членів кабінетів міністрів, ніж будь-яке інше товариство (список випускників можна знайти в Додатку «Доми Серпанку»), і «похизуватися» достоту дуже влучне слово.
Кістяники усвідомлюють свою могутність й очікують шанобливого ставлення від представників Лети. Було б добре їм завжди памятати власний девіз: «Багаті і бідні для смерті всі рівні».
Поводься з гідністю та дипломатичністю, які забезпечують служба і співпраця з Летою, але завжди памятай, що наш обовязок не підтримувати марнославство Єльської еліти, а залишатися на посту між живими і мертвими.
Життя Лети: Процедури та протоколи Девятого Дому, витяг
Кістяники вважають себе титанами серед недоумків, і це ж таки бісить. Та хто я такий, щоб вишукувати недоліки, коли напої міцні, а дівчата чарівні?
Щоденник Джорджа Петі часів Лети (Коледж Сейбрук 56)
1 Зима
«Це Колдер», пробурмотіла вона собі під ніс. Саме так люди тут говорили про мистецтво. Нічого нікому не належало. Ця скульптура була Колдером. Картина Ротко. Будинок Нойтра.
А вона сама запізнювалась. Вечір розпочався з добрих намірів: дівчина вирішила попрацювати над есеєм для курсу про сучасний британський роман, після чого ще залишалася ціла купа часу, щоб узятися до віщувань. Натомість Алекс заснула в одному з читальних залів Бібліотеки Стерлінга, стискаючи в руці примірник «Ностромо» й закинувши ноги на батарею. О пів на одинадцяту вона, здригнувшись, прокинулась; щокою стікала слина. Наляканий вигук «От лайно!» розітнув бібліотечну тишу, наче постріл, Алекс закуталась аж по обличчя шарфом, закинула на плече торбу й вибігла.
Тепер вона проминула обідню залу й пройшла ротондою, з глибоко вкарбованими в мармур іменами загиблих на війні й камяними постатями, що ніколи не спали, Миром, Відданістю, Памяттю і нарешті Хоробрістю. Хоробрість, до речі уособлював чоловік з шоломом і щитом, але майже без одягу, тож Алекс завжди асоціювала його радше зі стриптизером, ніж із плакальником. Дівчина спустилася сходами й перетнула перехрестя вулиць Колледж і Ґроув.
Кампусу якимось чином удавалося змінювати маски о різній порі та від кварталу до кварталу,
до того ж це дає Кістяникам підставу навідуватися до Амстердама.
Звичайно, Дарлінгтон знав латину, грецьку й нідерландську. Ще він розмовляв французькою, мандаринською і стерпно португальською. Алекс тільки перейшла на другий рівень вивчення іспанської. Завдяки урокам у початковій школі й суміші сефардських приказок, почутих від бабусі, вона думала, що легко здобуде оцінку. От тільки не врахувала дечого на кшталт умовного способу. Утім, може запросто запитати, чи хоче Глорія завтра ввечері піти на дискотеку.