А Гулівер взяв і заспівав, тупаючи босими, дитячими ніжками;
Я сокіл миру та війни,
Народився під найяскравішою зіркою.
Вітчизни вірні сини
Кохання - великого, справжнього!
Ми прекрасний світ створимо,
У якому щастя буде нині...
Нехай світить Сонце-херувим,
Святий, піднесеної Ельфії!
Досягнемо ми своєї мрії,
Не буде в світобудові кращим!
Піднімеш хлопчик меч і ти,
Нехай у щастя місце ваше!
І у всесвіті красою,
Сияти час моєї великої Вітчизні!
Хоч дівчина біжить босий,
Нам скоро житиме повір за комунізму!
Велич краси високих гір,
І золотих степів з килимом запашним!
Ми виметемо з світобудови сміття.
Повір своєму не пошкодуємо життя!
І стане всім на світі добре,
Адже ельфінізм скрізь переможе!
Кому в руках по серцю долото,
Кому миліше кулемет та кулі!
Що зробимо, то буде на віки,
Побудуємо міста, жартома на Марсі!
Британ сила страшно велика-
Ми скажемо людям світла- здрасту !
Кров що ллється це на посів,
До якого насіння кохання зростає!
Нехай буде добре в підмісячній усім,
Не будь ти тільки витязь папуж!
А дівча під шумок чудових пісень відкрили по орках вогонь і з луків, і арбалетів. І перші стріли пробили з дистанції орків. А арбалетні болти взагалі виявилися вбивчими.
Дівчата як заревуть:
- Усі ми красуні одна сім'я,
Очистимо світобудову ми від гнилизна!
Якщо треба спритно ми орків утихомиримо,
І над нами лютий, ширяє херувим!
Віконтеса проревела:
- Банзай!
Війниці з великої дистанції вражали орків, закручуючи босими пальчиками ніжок барабани арбалетних пристроїв. І при цьому не забували, стріляючи у смердючих, коричних та ікластих ведмедів співати;
Мій світ поринув у морок -
Мертвий краєвид і холодна імла.
І я мимоволі твій ворог
І ця роль мені, повір, не мила!
Прийми пропозицію мою
Пристрасть до тебе голосно в мені каже.
Мене твоя відповідь не вб'є,
А тебе на смерть засудить!
Світ змінюється,
Життя закінчується
Ти приречена
І твоя країна!
Варіантів немає
Сфера Ель- Гілет
У світ, де темрява та лід
Відкриє вхід!
Кров Ельфів на талісман
У Ніч Поєднання Деймос проллє.
Зло, заздрість, страх та обман
Він за собою у цей світ принесе.
Ваш світ - він мій
Ключ від нього у мене під рукою!
Я забезпечу вам вічний спокій!
На що сподівається твій дух?
Дезмонд тебе не встигне врятувати.
Там, де мій дім - світло згас
Ваш теплий край мій народ прихистить.
Тобі я відкрию секрет:
У ніч Поєднання ельфійська кров
Повинна обігріти амулет
І відчиняться двері світів.
Світ змінюється,
Життя закінчується
Ти приречена
І твоя країна!
Варіантів немає
Сфера Ель- Гілет
У світ, де темрява та лід
Відкриє вхід!
Кров Ельфів на талісман
У Ніч Поєднання Деймос проллє.
Зло, заздрість, страх та обман
Він за собою у цей світ принесе.
Ваш світ - він мій
Ключ від нього у мене під рукою!
Я забезпечу вам вічний спокій!
Ти божевільний і жорстокий,
Але закінчується твій термін,
Ти не правитимеш світом
Будь ти проклятий, Темряви пророк.
Краще смерть, як спасіння,
Чим бути першою серед рабинь.
Знаєш ти моє рішення-
Моя відповідь: "Навіки згинь!"
Світ змінюється,
Життя закінчується
Ти приречена
І твоя країна!
Варіантів немає
Сфера Ель- Гілет
У світ, де темрява та лід
Відкриє вхід!
Кров Ельфів на талісман
У Ніч Поєднання Деймос проллє.
Зло, заздрість, страх та обман
Він за собою у цей світ принесе.
Кров Ельфів на талісман
У Ніч Поєднання Деймос проллє.
Зло, заздрість, страх та обман
Він за собою у цей світ принесе.
Ваш світ - він мій
Ключ від нього у мене під рукою!
Я забезпечу вам вічний спокій!
Ось так заспівали дівчата, які начебто б ельфійки, але якось більше на людей схожі. Хіба, що надто вже гарні. І дуже мускулисті своїми тілами та фігурками.
Таких дівчат не зупинити оркам. І вони зустріли волохатих і смердючих ведмедів ударами мечів, палиць та сокир.
А ще дівчата били орків у підборіддя за допомогою голих, рожевих п'ят.
І ще кидали босими пальчиками ніжок отруйні, забійні голки.
А орки падали та гинули.
Віконтеса запитала Гулівера:
- Ти коли-небудь бачив таке яскраве протистояння краси та потворності?
Хлопчик-капітан засміявся і відповів:
- Звичайно ж ні! Це приголомшливо!
Дівчинка кивнула і сама шпурнула своєю босою, вигостреною ніжкою вбивчої сили, і вельми руйнівну гранату. Та пролетіла по дузі, і врізалася в гущавину орків, розкидавши їх у різні боки.
Гулівер пропищав:
- Ти сама досконалість, від посмішки до жесту! Але знаєш метати гранати ногами - це круто та незвично!
Віконтеса хихікнула і відзначила:
- Та мої ніжки - це краса! І мої голі, рожеві підошви цілували почесні лицарі. Особливо приємно, коли це роблять ельфи. А от якщо орки лижуть тобі п'яти, то гидко!
Дівчата ось взяли і оголили свої червоні соски грудей, стягнувши з себе ліфчики. І як візьмуть, і довбануть вбивчими блискавками. І орки загоряться, і їхні шкури димляться, і обвугливаються. І ревуть ці звірі страшно.
А дівчата як візьмуть і сунуть до рота свої босі пальчиками ніжок. І як дунуть. Лунає оглушливий свист Численні ворони, що пурхають навколо, немов кийком по голові отримують. І заразом у них ще й серцевий напад, і нетравлення шлунка. І вони падають обдурені й оглушені вниз, таранячи дзьобами голови ведмедям-оркам.