Жінки-працівниці також мають свої осередки сили: від жіночих салонів операційної директорки Facebook Шерил Сендберґ до підвальних вечірок «для своїх» венчурної інвесторки Айлін Лі.
Перша хвиля мільярдних компаній на кшталт Google і Facebook, можливо, і сприяла новій соціальній ідентичності, але заснували рух самі мільярдери. Від керівника компанії Tesla Ілона Маска до Пітера Тіля титани-айтішники на чолі цих підприємств є творцями сповненої сподівань культури молодих оптимістичних випускників, які бажають змінити світ, а не просто заробити гроші. На відміну від робочих бджілок-карєристів із Уолл-стрит, які на першій же зупинці від Пенн-Стейшн у Нью-Йорку йдуть до Thomas Pink за сорочками, потім до Tourneau за годинниками і, зрештою, до Tiffany за ремінною пряжкою з монограмою, єдиними зовнішніми ознаками успіху айтішників є ноутбуки та ідеї. Самих мільярдерів за одягом не відрізниш від студентів Стенфорду. Вони катаються у джинсах і флісах, хоча, можливо, й на швидших автомобілях. Інша характерна особливість, яку спонукає їхня специфічна фантазія на додачу до типових мрій Західного узбережжя стати продюсером або режисером у Голлівуді є свобода. Підприємці-айтішники не звітують ані директору студії, ані раді інвест-банкірів, ані акціонерам окрім компаній, які вийшли на IPO, що загалом означає вихід «на пенсію», принаймні з цього конкретного підприємства.
Вільне від обмежень життя захопило Пало-Альто, і тепер це видно на кожній вулиці. Кавярні на кшталт Coupa Café в Пало-Альто і Hobees у Саннівейлі зазвичай цілими годинами приймають клієнтів з їхніми ноутбуками. Усі вони задумують наступний Facebook і цілком щиро впевнені, що їм це вдасться. Це місце, де не існує негативного ставлення до ризику. Те, що Кремнієвій долині бракує у задоволеннях нічного життя, компенсується збудженням робочих днів, більшість з яких сповнена азарту ставок на наступну велику ідею.
Тут нікуди не сховатися від нових технологій. Наприклад, нині в дедалі більшій кількості ресторанів від Пало-Альто до міжнародного аеропорту Сан-Франциско офіціантів заступають айпеди.
Після довгого дня програмування, обідів і тренувань вечірки закінчуються рано. Пало-Альто темне після десятої вечора, окрім низки освітлених вікон, де інженери продовжують працювати аж до наступного ранку. Щоправда, більшість економить енергію для майбутнього вікенду. Mint, Google та інші компанії, як-от сайт запитань і відповідей Quora, практикують групові пробіжки, а деякі колективні заняття йогою. Торговельний простір Пало-Альто перемежовують приміщення для фітнесу, якими часто-густо керують дружини успішних фінансистів, як-от 3rd Door Діанни Джанкарло приватний спортивний клуб, куди клієнти можуть приходити на тридцятихвилинні «боді-слеми», прилаштовані до розкладу стартаперів.
Крайнощі за нестачі часу для відпочинку часто-густо повязані з новими досвідами. Наприклад, засновник Mint Аарон Патцер не купує великих будинків. Натомість практикує «епічні» подорожі. За допомогою сайту запрошень Pingg.com, він і тридцятеро інших підприємців, включно з його друзями Філом Капланом з AdBrite та Ілоном Маском з Tesla, організовують вилазку за дві години їзди на північ, усі зі своїм екіпіруванням, зокрема з канатами для дюльфера.
Перш ніж покинути Intuit, Патцер проводив вихідні, готуючись до отримання ліцензії пілота. За тиждень до того він і Барні Пелл засновник компанії семантичного пошуку Powerset вирушили на прогулянку на новому дирижаблі Пелла тестувати його радіолокаційну станцію для посадки на Місяць. Хлопці не жартують. Якщо новоспечені мільярдери не збавлять
швидкості, за кілька тижнів, місяців чи років вони висадяться на Місяці. Пало-Альто став землею обітованою, де ще більшою мірою, ніж у зоряний час Кена Кізі, слово «божевільний» є компліментом.
Поява у Кремнієвій долині людини без родоводу не є тавром. За даними 2014 року, щодня сотні людей прибувають сюди зі Східного узбережжя, Європи, Азії з бажанням створити нову найліпшу компанію або принаймні заробити на ній гроші. Їх притягує місце, де визнають їхню спеціалізацію або базові вміння та навички. Компанії хардкор-інжиніринґу та корпоративного програмного забезпечення переважно зосереджені на півдні Долини у Купертіно та Маунтін-Вю. Там само, в Маунтін-Вю, містяться біотехнологічні компанії, що поволі насуваються на Менло-Парк. Компанії інтернет-технологій для кінцевого користувача панують у певних районах Сан-Франциско, як-от район Мішн-Дістрікт, що нині переживає бум. Тут компанія Twitter захопила цілі квартали міста міські квартали Сан-Франциско, а не нікчемні квартали Манхеттена, колишньої домівки американської бізнес-еліти.
У сучасному світі надто важко відмовитися від спокуси стати частиною місця, де діти (і цілеспрямовані діти) підірвали старі галузі промисловості створенням абсолютно нових. Залишається єдине запитання: коли потрапиш до обітованої землі, як ти досягнеш там успіху?
1. Асперґерський шик
У 2011 році, впродовж весняного семестру останнього класу середньої школи, Джонові відмовили усі десять коледжів, куди він подав документи, крім Університету Массачусетсу, розташованого приблизно за 15 кілометрів від міста Ньютон, штат Массачусетс, де він мешкав. Насправді йому було байдуже, хоча ідея терпіти ще чотири роки тупих лекцій і нудних тестів видавалася менш ніж привабливою. Це відволікало його від того, що він завжди хотів робити, а саме літати в космос і заробляти трильйони доларів на коштовних мінералах, що існують на астероїдах.