А тим часом орки щось витворювали погане з полоненими дітьми. Двоє: хлопчик і дівчинка були закатовані практично до смерті і лежали непритомні, відпочиваючи після тортур.
А решті хлопців вирішили зробити таврування. Вивели голеньких хлопчиків і дівчинці, і по черзі прикладали їм розпечене залізо до плеча.
Як вічні діти відчайдушно ревли і смикалися від моторошного болю. Їх перетворювали на рабів.
І ще й палили шкіру, залишаючи зловісний знак у вигляді п'ятикутної зірки.
Один хлопчик крикнув:
- Не здамося!
І його обігріли колючим дротом, по боці та спині. Вічний пацан скрикнув від дикого болю.
Орки вже вкотре розреготалися на всю горлянку. І скалили свої пащі з іклами.
Ось це їхні пісні такі завиваючі та дуже круті і від них в'януть вуха, і хочеться блювати.
Ось найстарший орк заревів голосом недорізаного барана:
Нехай річки крові,
Течуть землею...
Нехай стогнуть болі,
Пожежі скрізь!
Нехай смерь, пожирає,
Жнива людських тіл...
Планета страждає
Панує свавілля!
І хай тільки смерть,
Править лютий бал,
Вам усім померти
Сатана вас до відповіді покликав!
Господь не допоможе,
У пеклі вам горіти назавжди.
Вам рушимо по пиці,
Така у орків мрія!
Не буде пощади,
Смерть жалюгідним ворогам.
Немає кращої нагороди,
Всім дати по мізках!
Не знає супротивник,
Що орки всесильні?
Дзвонить уже будильник -
Удар буде сильний!
Ельфійкам підсмажимо,
Ми п'яти ноги дівки босий...
А ельфів задавимо,
Обріжемо красуням коси!
А якщо хтось в'якне,
Той міцно отримає...
У голові сильно брязне,
А в небі грім із хмарою!
А якщо завоєм,
Як вовки в пустелі.
Підуть діти строєм,
На плаху босі!
Ось справді це звірі. І таврували полонених, які роками не діти зрозуміло, але зовні, хіба що у них гарна мускулатура, а та більше дванадцяти років не даси хлопцям. І хіба над таким знущатися та мучити не грішно.
Але що з орків візьмеш: гірше за тварин. І ось погнали юних бранців. І щоб завдати ще більше болю, стали кидати вугілля, що горять, під босі, дитячі ноги юних бранців.
Нещасні хлопці скрикували та лили сльози. Тоді один з хлопчиків, щоб показати твердість характеру і непохитність взяв і заспівав:
Чекає на перемогу, чекає на перемогу,
Тих, хто прагне кайдани розбити...
Чекає на перемогу, чекає на перемогу -
Ми зуміємо злих орків побити!
Хоч ми діти на вигляд і босі,
Часто навіть буємо у боях.
А серця у хлопців золоті,
Подонкам же буде пеня!
Орк схожий на ведмедя, жорстокий,
І реве немов поранений слон.
Але в битві ми діти доки,
Катам не почути наш стогін!
Ніколи нам не стати на коліна,
Не ми випрямимо, свій гордий стан...
Не буває напливу, знай ліні,
Нанесемо, мов молот удар!
Орк часом п'яти смажить виродок,
Припікає дівчатам ступню.
Ось вони злісний народ,
Але його я хлопчисько вб'ю!
У серці дитячому реве бурхливо полум'я,
І реально вирує пожежа.
Підійми вище воїн ти прапор,
У тебе є без меж знай дар!
Так хлопчики бувають з азартом,
Адже ми діти тепер назавжди...
Але сяємо
часом і талантом,
І над світом сяє зірка!
Ніякий ворог у пружину не скрутить,
Адже ми горді діти Землі...
І хлопчисько мечем орків б'є,
Адже він з Божої титанів сім'ї!
Так Господь назавжди буде з нами,
Дав він юність рахуй на віки...
Ми босими сяємо ногами,
І без краю тече хай ріка!
Орк не любить, повір слова правди,
Його злісна, мерзенна масть...
Ми візьмемо тих ведмедів за зябра,
Буде вічна добра влада!
Орк іклами нам усім загрожує,
Недостатньо жадібним землі...
Він підступний підліт пекла Каїн,
І малює суцільні нулі!
Для ведмедів, не честі повірте,
Вони тільки мучать ревіння.
Але ми вічні воїни діти,
Не виносимо, повірте брехні!
Сатана видно оркам автор,
Вони виють, ревуть як віслюки.
У дівчинки гарне плаття,
Хоча ніжки красуні боси!
Ні, ти орк - вовк ікластий, неприємний,
І ведмідь, чия натура не мед.
Але повір зла батько не всесильний,
А в нас буде, знай літак!
Ми здатні все зробити гарно,
Створити, новий радісний світ...
Немає згуртованіших дітей колективу,
Буде новий воїн-кумир!
За Вітчизну горить юних серце,
Воно любить свій славний народ.
Ми відкриємо до світів нові дверцята,
Ну, а орк це жалюгідний виродок!
Честь хлопчики, дівчата,
Вони люблять, повір бачити...
Голоси у дітей стануть дзвінки,
Будуть ніжки кинджали кидати!
Ось коли новий світ ми збудуємо,
У ньому ж щастя для нових людей.
І пройдемо дуже гордо ми будуємо,
І отримає розплату лиходій!
Бог не любить того, хто сльозливий,
Вважає, проте, добро.
Хлопчик з дівкою повір не пихатий,
Його вибір до успіху вікно!
А коли світ настане у всесвіті,
Ми наукою хто впав воскресимо...
Своєю вірою в століттях нетлінною,
І на крилах несе херувим!
Діти співають і показують цим, що не лякають злі орки, хоча ці тварюки намагаються заглушити пісеньки юних бранців своїм диким ревом. Так вони пустили в хід довгі батоги. Били ними по босих ніжках дітей-героїв. Але не переривали виконання, і здається не звертали уваги на жорсткі побої і гордо скинули голівки.