В армії були, так? почала питати Флік, але Джиммі її перебив:
Звідки Біллі знав, де вас шукати?
Довідка? озвався Страйк. Я не в печері живу.
Біллі не вміє користуватися довідкою.
Але мій офіс знайти подужав.
Нема ніякої мертвої дитини, твердо заявив Джиммі. То все його фантазії. Повсякчас про це торочить, як має напад. Бачили його сіпавку?
З жорстокою точністю Джиммі повторив неконтрольований рух братової руки від носа до грудей. Флік засміялася.
Так, я це бачив, неусміхнено відповів Страйк. І ви не знаєте, де він, так?
Від учорашнього ранку не бачив. А нащо він вам?
Як я вже казав, мені здалося, що в такому стані йому не варто вештатися без нагляду.
Дуже відповідально з вашого боку, сказав Джиммі. Багатий і знаменитий детектив непокоїться про нашого Біллі.
Страйк промовчав.
Ви ж служили, повторила Флік. В армії?
Служив, глянув на неї Страйк. До чого це?
Просто кажу, вона аж почервоніла від праведного гніву. Тоді не переймалися, що хтось постраждає, так?
Страйк, який знав людей, що поділяли погляди Флік, не відповів. Мабуть, повірить, якщо він скаже, що вступив до армії, сподіваючись піднімати дітей на багнети.
Джиммі, якому явно не хотілося вислуховувати ще щось про погляди Флік на армію, сказав:
Біллі в нормі. Іноді живе в нас, потім іде собі. Повсякчас так робить.
А де він мешкає, коли не з вами?
У друзів, відповів Джиммі, знизавши плечима. Не знаю, як їх звати. Тоді додав, суперечачи самому собі: Обдзвоню їх сьогодні, дізнаюся, що там у нього.
Так-так, кивнув Страйк, допив пінту і віддав келих татуйованому працівникові бару, який ходив подвірям і збирав тару в тих, хто допив. Страйк востаннє затягнувся цигаркою, кинув недопалок до його братів на землі, загасив стопою протеза, а тоді дістав гаманець.
Зробіть мені послугу, сказав він до Джиммі, дістаючи картку і простягаючи йому, подзвоніть мені, як знайдеться Біллі, добре? Хочу знати, чи він у безпеці.
Флік зневажливо пирхнула, але Джиммі це ніби ошелешило.
Так, добре. Добре, подзвоню.
Не знаєте, яким автобусом чимшвидше доїхати звідси до Денмарк-стріт? спитав у них Страйк. Він не уявляв, як витримає ще одну довгу прогулянку до метро, а автобуси проїжджали повз паб заманливо часто. Джиммі, який знав район, пояснив Страйкові, як дістатися потрібної зупинки.
Дуже дякую... Ховаючи гаманець у кишеню, Страйк ніби між іншим додав: За словами Біллі, ви теж були там, де задушили дитину, Джиммі.
Їх зрадив швидкий погляд Флік на Джиммі. Сам Джиммі був краще підготований. Його ніздрі розширилися, але більше жодних ознак тривоги він не виказав.
Так, у нього в бідній хворій макітрі там ціла сцена, відповів він. Іноді розповідає, що там була наша покійна мамця. Скоро й татка пригадає.
Сумно, погодився Страйк. Сподіваюся, ви його знайдете.
Він підніс руку, прощаючись, і лишив їх на подвірї. Попри зїдену картоплю, Страйка мучив голод, куксу аж смикало, і на автобусну зупинку він прийшов кульгаючи.
Автобус приїхав за пятнадцять хвилин. Двоє пяних юнаків на сидіннях попереду Страйка довго і з численними повторами обговорювали чесноти нового гравця «Вест-Гему», Юссі Яаскеляйнена, хоча жоден не міг правильно вимовити
його імя. Страйк дивився у брудне вікно, мучився від болю в нозі, мріяв дістатися ліжка, але розслабитися не виходило.
Неприємно було це визнавати, але поїздка на Чарлмонт-роуд не позбавила його дрібязкового сумніву щодо історії Біллі. Згадка про те, як Флік зненацька й злякано глянула на Джиммі, й той її вигук: «Його Чизл підіслав!» перетворили дрібну підозру на значну і, мабуть, тривалу заваду Страйковому душевному спокою.
7
Коли Робін запропонувала просто орендувати нову квартиру, Метью протестував, але вона переконала його, заявивши, що не витримає ще рік жити на Гастингс-роуд, не маючи змоги придбати надто коштовне житло. Завдяки спадку і новій роботі Метью вони могли собі дозволити орендувати маленький будинок на три спальні, а гроші від продажу квартири на Гастингс-роуд так і лежали на банківському рахунку.
Домовласник, видавець, який їхав до Нью-Йорка працювати в центральному офісі, від своїх нових пожильців був у захваті. Це був ґей сорока з чимось років, якому дуже сподобався вродливий Метью, тож він наполіг на тому, щоб особисто передати їм ключі в день переїзду.
Я погоджуюся з Джейн Остін щодо персони ідеального орендаря, сказав він до Метью, стоячи на брукованій вулиці. «Жонатий чоловік без дітей: кращого варіанту й не побажаєш ». Без жінки будинок не може бути доглянутим! Але ви, мабуть, обоє прибираєте?
Звісно! усміхнено запевнив Метью. Робін, яка за спинами двох чоловіків заносила в будинок коробку з вазонами, стримала ядуче зауваження.
Вона підозрювала, що Метью не каже друзям і колегам, що вони орендарі, а не власники. І ненавиділа себе за чимдалі сильнішу схильність видивлятися в Метью ознаки сумнівної і брехливої поведінки, навіть у дрібницях, і дрібязково картала себе за те, що повсякчас думає про нього найгірше. Цей дух самобичування і змусив Робін погодитися на вечірку, купити алкоголь і пластянки, приготувати їжу, все облаштувати на кухні. Метью пересунув меблі й кілька вечорів складав плейлист, який тепер лунав з його айпода в колонці. Під перші акорди «Cutt Off» гурту «Касабіян» Робін побігла нагору перевдягатися.