Я знаю, що запізнився, з удаваним роздратуванням сказав Страйк, але чорт забирай, я оце тільки щойно дізнався, що зібрання в іншому місці.
Його упевненість і габарити якось збентежили діда в кашкеті, але все ж той вирішив, що отак капітулювати перед людиною у костюмі річ негідна.
Кого ви представляєте?
Страйк уже глипнув на набрані великими літерами слова на буклетах, що їх дід притискав до грудей: «НЕЗГОДА НЕПОКОРА БУНТ» і (якось не до речі) «ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ». Також там була груба карикатура, на якій група жирних бізнесменів випускала з сигар олімпійські кільця.
Батька, відповів Страйк. Боїться, що його ділянку забетонують.
А, сказав бородатий дід. Він відсунувся. Страйк взяв у нього буклет і ступив усередину.
Всередині нікого не було, тільки сива жінка вест-індського походження зазирала у прочинені двері. З кімнати лунав жіночий голос. Слова годі було розібрати, але з інтонацій ставало зрозуміло, що ораторка виголошує тираду. Помітивши, що хтось підійшов, жінка біля дверей озирнулася. Вигляд Страйка справив на неї враження, протилежне тому, що його він викликав у діда на вході.
Ви з олімпійських? прошепотіла вона.
Ні, відповів Страйк. Просто цікавлюся.
Жінка відчинила двері, впускаючи його.
На пластикових стільцях сиділо з чотири десятки людей. Страйк зайняв найближче порожнє місце й оглянув потилиці перед собою, шукаючи довге масне волосся Біллі.
Перед аудиторію стояв стіл з промовцями. Перед ним туди-сюди металася нинішня ораторка. Волосся в неї було точно такого самого яскраво-червоного кольору, як у Коко, випадкової коханки Страйка, якої виявилося так важко здихатися; говорила дівчина незакінченими реченнями, плуталася в словах і часом вибивалася з типово «робітничої» вимови, У Страйка склалося
враження, що говорить вона вже давненько.
...подумайте про самозахопи, про богему, вони ж усі... це ж, га, пристойний район, а тут приходять ці з планшетами і такі валіть, коли знаєте, що вам на користь, нижній, бляха-муха, сегмент, це ж Троянський кінь це організована компанія типу для...
Половина аудиторії скидалася на студентів. Серед старших учасників зібрання Страйк помітив чоловіків і жінок, у яких впізнав відданих протестувальників. Дехто був у футболках з лівацькими гаслами, як дід біля входу. Подекуди виднілися й неочікувані персонажі, вочевидь, звичайні громадяни, яким не до душі припав прихід Олімпійських ігор у Східний Лондон: богемні особи, мабуть, з тих самих самозахопів, немолода пара ці якраз перешіптувалися і, як здогадався Страйк, просто злякалися за свою земельну ділянку. Пара набрала виразу покірливої терплячості, як у церкві, і Страйк здогадався, що вони дійшли згоди щодо неможливості піти просто зараз так, щоб не привернути до себе надмірної уваги. Якийсь юнак, весь у пірсингу й анархістських татуюваннях, гучно цмокав, колупаючись у зубах.
За дівчиною-ораторкою сиділо ще троє: немолода жінка і двоє чоловіків, які тихо перемовлялися між собою. Один мав щонайменше шістдесят років груди-діжка, виставлена щелепа, войовничий вигляд людини, що відслужила на фронті успішних боїв з непоступливим начальством. Темні та глибоко посаджені очі другого чоловіка змусили Страйка уважніше придивитися до буклета слід було підтвердити негайну підозру.
Громадський опір Олімпійським іграм (Рух «ОПІР») 15 червня 2012 року
7.30, паб «Білий кінь» в Іст-Гемі, Е6 6EJ
Промовці:
Ліліан Світинг Збереження дикої природи, Східний Лондон Волтер Фретт Робітничий альянс / активіст «ОПОРУ»
Флік Пурдью борчиня з бідністю / активістка. «ОПОРУ»
Джиммі Найт Справжня соціалістична партія / організатор «ОПОРУ»
Попри густу щетину і загалом пошарпаний вигляд, чоловік із запалими очима був і близько не такий занедбаний, як Біллі, а ще однозначно стригся за останні місяці. На вигляд йому було років тридцять пять, і хоч він мав квадратніше обличчя і більше мязів, темне волосся і бліда шкіра були точно як у Страйкового гостя. З очевидних причин Страйк ладен був поставити чималі гроші на те, що Джиммі Найт старший брат Біллі.
Джиммі закінчив притишену розмову зі своїм колегою з Робітничого альянсу, потім відкинувся на стільці, склавши мязисті руки і зробивши відсутнє обличчя з чого виходило, що до ораторки він дослухався не більше за решту вже неспокійної аудиторії.
Тут Страйк помітив, що до нього приглядається непримітний чоловік з ряду навпроти. Глянувши чоловікові у блакитні очі, Страйк поспішно повернув увагу до Флік, яка все не замовкала. Відзначивши чисті джинси, звичайну футболку й охайну коротку стрижку блакитноокого, Страйк подумав, що той краще б не голився зранку, але на зібрання такої імпровізованої організації, як «ОПІР», поліція навряд чи посилала найкращих працівників. Звісно, присутності поліціянта у штатському слід було очікувати. Будь-яка група, що мала на меті перешкодити проведенню Олімпійських ігор, підлягала нагляду.
Неподалік поліціянта в штатському сидів професійного вигляду, східної зовнішності чоловік в офісній сорочці. Високий і стрункий, він уважно дивився на ораторку і гриз нігті на лівій руці. Помітивши пильний погляд Страйка, він здригнувся і прибрав руку від обличчя. Нігті він обгриз до крові.